Усе частіш сумні новини в хату...
Скорбота вічна і гіркота втрат...
Із бою у наш біль ідуть солдати:
Чийсь батько, чи то син, чи, може, брат...
Важкі й солоні сльози удовині
У горлі, в серці, в пам,яті клубком.
Та скільки ж треба сліз ще Україні,
Щоб змити нечисть, погань всю кругом?
Я знаю те, що смертю не здолати -
Гартують сили програші нові,
Із бою в славу вічну йдуть солдати -
Їх подвиги продовжують живі.
у Вас 
0
