На гуцульських мотивах, гарно, з десяток раз намагався хоч одне слово повторити "як то вони говорять, невдалося до цього треба мати хист. Нівіює гори, цікавих і моторних людей. А у вас вірш сам за себе каже, я аж трохи заздрю.
За "викання" вибачаюсь,- звичка, я зрозумів думку, десь так і є, цей сумбур від початку у вьому навіть у змістові. Як чесно, я лише й для цього тут друкуюсь, щоб дізнатись "чужу думку" бо своїм близьким не те, що не прочитаєш, для них література це тільки товсті книжки на поличках.
Дякую за щирість, написав це я всетаки. Я думаю, що ваша правда, та ось іронія в тому, що подібних віршів в мене переважна більшість, дякую за наснагу вона мені знадобиться.
Хороший вірш,- на почуттях, хотілося б зробити заміну слову " всьо", а то воно вирізується з під контексту.Хоча вас цікаво читати, та й дискутувати можна довго, досить спірні поняття, що і робить твір продовженям в думках.
Найбільш сподобався цей стповчик: Засудити чи збагнуть любов повинна Час новий, в якому треба виживать, Почуття стійкі стають розмінні, І їх прийдеться чимось оживлять.
Вірш дійсно наповнений почуттями, але їх важко до кінця зрозуміти через важкість вірша, успіхів вам.
Цікавий вірш, трохи дієслівної рими, ще хотілося б змінити "терзай", що само собою є російського походження на "шматуй" до прикладу. А так досить гарно і вдало, успіхів вам, вітаємо на нашому сайті.
Гарний вірш, що правда проблема яку підіймаєте, це більш причина виховання. Знаю деяких своїх друзів де було в родині заведено застільні пісні усією родиною, на батьків зверталися на "ви", нічого проти не маю, та де взяти ті звичаї як не те що серце не лежить, а нема їх ским співати. Бо ж тебе не так зрозуміють, чи просто ніхто не знає окрім зарубіжних ритмів. Та й взагалі співати змусьте когось, більшість практично повністью ігнорує уроки музики ще з школи, та й коли гімн нашої держави грає, у молоді, ПОКЛАСТИ РУКУ НА СЕРЦЕ ВАЖАЄТЬСЯ СОРОМОМ. Сам не раз через це проходив. Та як не крути я звами згоден, треба прокидатись, починати з себе, і тоді ми змінимо світ.