Яке ж то щастя мити сина В якого ручки й ніжки в глині І мабуть ще піску машина В волоссі, грудках і на спині. Я дякую Отцю, що в небі, Що дав мені таку дитину Мені нічого більш не треба, Лиш, Боже, щастя дай для сина.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
Дуже вам вдячна за такі приємні відгуки. ... Я дуже люблю свого сина і життя (навіть погану погоду).
