Яке ж то щастя мити сина В якого ручки й ніжки в глині І мабуть ще піску машина В волоссі, грудках і на спині. Я дякую Отцю, що в небі, Що дав мені таку дитину Мені нічого більш не треба, Лиш, Боже, щастя дай для сина.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
virchi: Навіть у найкращих місцях душа тягнеться до рідної землі. Війна змусила людей залишити домівки, але серце залишається прив'язане до України. Вірш схожий на голос української діаспори воєнно
у Вас 
0
Дуже вам вдячна за такі приємні відгуки. ... Я дуже люблю свого сина і життя (навіть погану погоду).
ще раз дякую