Співали купальські пісні почекати, Бо рано до шлюбу іти. Світанки у роси ходили стрічати І падали зорі-світи, І місяць котився за обрій червоний, І м'ятою пахли жита... Стрічання й розлуки, як дальні перони, В надії чекали листа.
Приспів: А ми любилися, а ми кохалися І зорі яснії нам усміхалися. А ми любилися, а ми кохалися, Та серце зрадило - і не побралися.
Ось сонце заходить і роки минають, Ми з дітьми до річки ідем. Купальської пісні дівчата співають І в серці народжують щем. Знов падають зорі, як яблука ранні І вітер злітає увись. Ти - сон мій рожевий, що зник на світанні, Благаю сьогодні тебе: повернись.
Приспів.
А ми любилися, і в долю вірили, Любов незаймана розтала мріями, А мрії крилами душі торкаються, В нас почуття живуть, не забуваються.
Дякую, Романе, за теплі слова А щодо "почути" - для мене це було б честю!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Це зізнання у пристрасті, що торкається глибин душі. Але розуміємо, що відповіді на "і впевнено знати, що хочеш взаємно мене обіймати" поки немає...
virchi: Пронизливий вірш про жахи нічної атаки, що розкриває глибину травми людей, їхню лють на російського фашиста-окупанта-ката та значимість Києва як серця нації, яке ворог намагається вбити.
virchi: Відчувається, що питання не повсякденне - обставини змушують думати про від'їзд. Але серце кричить проти. про тих, хто навіть у найважчі часи не може покинути Батьківщину. Така вірність зем
у Вас 
0
