У дзеркалі вечірнього дощу Не видно твоїх стихлих кроків. Їхньої мапи непримітний слід Десь загубивсь у лабіринті років. Десь там, у п`янім мареві ночей, Дивних світів і снів з туману, Розмилась й синь твоїх очей. А смута виросла густим бур`яном. Щоночі до світання скаженіло рву З самого серця те густе коріння, Щоб з променем весіннім не зійшло Кохання більше згубного насіння.
Щоб з променем весіннім не зійшло Кохання більше згубного насіння. Гарні порівняння, по своєму особливі..
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
