Ревнують слабкі...

Ревнують слабкі, - повірте,

Нема тут ознак почуття,

 Істерики, ні, не від флірту,

Довіра – ось суть життя.

Для чого єднати дві долі,

Коли не ймеш віри собі,

Що будучи часом на волі,

Одна не заблудне в юрбі?

Хіба так шкодА того лику,

Чи гарної постаті жаль? –

Розумний не вестиме ліку,

Не рватиме сильний шаль.

Окинув без жодної хіті,

Бо поруч така ж, як ти:

Частинка невпинної миті, -

Для чого інтриги плести?

У чомусь сумнівні кроки?

А ти на свої дививсь?

Сягнути до дна ненароком -

Не те що летіти в вись.

Проблема завжди взаємна,

У цьому вся суть, повір,

Ревнива людина – темна,

Лукава, мов хижий звір.

Не варте кохання свару,

Не гайте на ревність час,

Знайдіть свою вірну пару,

Життя ж бо дається раз…