Байдужість справді не байдужість , а серця дужість , життя смак . Як відрізняються вірші того часу від сьогоднішніх навіть на цьому сайті . Адже поет - це суспільне відчуття життя .
Читаючи ці старі вже за давності вірші , відчувається якесь ще натхнення , якась надія , бо серед останніх віршів все якась туга , якась криза душі , якесь бажання вийти із труднощів які так довго затягнулися ...
Так , болить дуже душа , і особливо це відчувається в останніх творах викладених тут . Багато видно наболіло і болить постійно як незагоєна рана . А так хочеться нарешті духовного сонечка ... а навколо чи туман чи щось болюче , неясне і невияснене . Болить ... Душа хоче виразовості і бракує слів .
Життя складне , коли багато у добрі , і легке , здається як у злі . Зате як Бог допомагає , людина спокою небесного зазнає . Ваші дуже цікаві життєві перепетії хвилюють душу , а від душі дає ще більше щирості у всі ваші вірші