Перекладач: Ю.Карський (крім приспіва) Джерело: З книги: Зарубіжна література. 6 клас. Посібник-хрестоматия/ Упорядник Б.Б.Щавурський — Тернопіль: Навчальна книга—Богдан, 2004. Збирається віщий Олег-войовник З хозарами знов воювати; За напад — мечам і пожарам прирік Він ниви хозарські і хати. Із військом своїм, в царгородській броні, Князь їде полями на вірнім коні. Приспів: Заграй же музика про(на) перемогу, Розбитий ворог від нас біжить, Біжить, біжить! За віру, Гетьмана та вільну Україну Гучне розноситься Ура, ура, ура! Із темного лісу старий чарівник Виходить назустріч поволі, Перунові тільки покірний старик, Провісник він людської долі. В мольбах, в ворожбі все життя він провів. І князь біля нього коня зупинив. Приспів. "Повідай, улюбленцю вічних богів, Чи скоро я землю покину? Чи скоро, на радість моїх ворогів, Мене покладуть в домовину?" Приспів. "Не бійся, будь чесний в своїй ворожбі — Баского коня подарую тобі". Приспів. ---------------------------------------------- Первая аранжировка этой песни композитора Александра Муравьева вышла в нотном издании в 1916 году, оформив уже существовавшую мелодию. В дальнейшем в годы гражданской войны у «белых» популярностью пользовалась обработка Муравьева, а у «красных» был свой вариант припева: «Так громче музыка, играй победу, / Мы победили, и враг бежит-бежит-бежит… / Так за Совет Народных Комиссаров / Мы грянем громкое ура-ура-ура!» Антология военной песни / Сост. и автор предисл. В. Калугин. - М.: Эксмо, 2006 Оригінал: http://a-pesni.golosa.info/popular20/oleg.htm Video: http://video.mail.ru/list/10igor/172/551.html "Но вот на солнце блеснула медь оркестра, и раздались бодрящие звуки военной музыки. Это шел Восточносибирский стрелковый полк. Несмотря на то, что в полку было очень много раненых, все же солдаты твердо держали ногу, сохраняя равнение в рядах, и двигались бодрым широким шагом. Впереди полка, по-старчески семеня ногами, шел Надеин, а за ним, прихрамывая, с перевязанной головой и рукой, следовал Стах Енджеевский. По тротуару ковылял неизменный Капитоныч. Как только оркестр смолк, Енджеевский подал знак рукой, и тысячный солдатский хор грянул: Как ныне сбирается вещий Олег Отметить неразумным хазарам..." А.Степанов, Порт-Артур т.2
|