Гарно, Романе. От тільки в останньому катрені трохи наголоси пішли не туди, може краще переставити слова і написати: "Що не заведе в колюче тернЯ"? А Взагалі - маєте рацію, "На таке спроможній ,тільки Бог !"
Іноді складається враження, що церковна політика підступніша за громадянську... Сумно, коли людина приходячи з церкви починає на сусіда іновірця "бочку котити". Тому, дуже болюче питання Ви, Василю, підняли. Але риба, як кажуть, з голови гниє. А тій "голові" вигідно своє хвалити, як каже мій чоловік - церква зомбує прихожан. От і виходить замкнене коло.
Цікаві думки і вірш сподобався, от тільки не зовсім зрозуміло з родами, три рази перечитала, поки допетрала хто тут він, хто вона. Хай Ангел Любові завжди буде з Вами.
Вірш - цілий клубок емоцій, добре, що кінцівка оптимістична, але дієслова в неозначеній формі залишають за собою ще місце для роздумів... Мене думки приводять до позитиву, адже бажання - вже пів справи.
"А ми віримо вперто у диво Незбагненною силою мрій!" А мрії таки збуваються, але лише ті, що принесуть для нас позитив. Якщо щось не вдається - то або не досить сильно бажаємо, або воно для нас на гірше. Перевірено на власному досвіді.