Вт, 05.11.2024, 14:35
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про друзів
 

СЯЙВО ЛЮБОВІ

Щойно у небі кружляли ще круки,
В душу бентежну вдивлялись тривожно,
В серці щеміла вчорашня розлука,
Гупало в скронях
: "Не можна, не можна!".

Волю у душу впускав ти поволі,
Вчився життя це вдихати у груди.
Серце втомилось від власного болю,
Дуже втомилось й сказало
: "Не буду!".

Зброю у руки
: " Для чого ця зброя? " -
Руку, що носить, поранити може.
Ти воювати втомився з собою,
Просиш
: "Звільни від війни мене, Боже!".

Круки, здається, кудись відлетіли,
Сонячний промінь торкається серця,
Хочеться в небо злетіти на крилах,
Навстіж відкрити весні усі дверці,

Мрії поснулі збудити нарешті,
Диво існує! –  повірити знову,
Душу, що звикла до вічних протестів,
Прагнеш впокорити в сяйві Любові!


Додав: Валькірія (01.01.2012) | Автор: © Крісман Наталія
 
Розміщено на сторінці: Вірші про друзів

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1854 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 15
avatar
1 Roksa • 19:20, 01.01.2012 [Лінк на твір]
Душа завджи знайде поле для діяльності і протестів, адже світ ще такий неідеальний...Цікаві розмисли , Наталь! Тішить мене, що твоя думка- невтомно-пулсьсуюча. smile
avatar
В мене їх аж забагато... wacko
avatar
3 мартин • 19:31, 01.01.2012 [Лінк на твір]
Не оросити любов*ю ту душу,
Не проростити могутні ростки ,
Круки її шматували ,як грушу
Буйні вітри навесні пелюстки .

Прагнення мало у вірі потреба ,
Вік ми прожили у спруті облуд .
Помочі просим у вічного неба :
Виведи ,Батьку з облуди Народ ... tongue
avatar
Світ окриляє. Він ще в тобі не згасив
Пристрасті полум'я, прагнення нового злету.
Світ напуває, наче краплина роси,
Спраглу до світла душу сумного поета...
avatar
4 werty • 19:53, 01.01.2012 [Лінк на твір]
Яке цікаве сплетіння лірики і філософського бачення основ! З Новим Роком!
avatar
Сплетіння дум, сплетіння рим...мені диктує хтось згори wacko
Дякую Вам!
avatar
5 maja • 19:54, 01.01.2012 [Лінк на твір]
Вірш - цілий клубок емоцій, добре, що кінцівка оптимістична, але дієслова в неозначеній формі залишають за собою ще місце для роздумів... Мене думки приводять до позитиву, адже бажання - вже пів справи.
avatar
Дякую, Світлано, тобі також бажаю якнайбільше позитиву від життя!
avatar
А ти втомився жити, мов та птаха -
З пробитим серцем, зраненим крилом,
Бо кожен крок – неначе крок до плахи,
А кожна мить – лиш ворогу на зло.

І сон не сон – суцільне шматування
Душі твоєї, вічно на межі,
І кожен день, неначе бій останній,
Де важко відрізнить – свої, чужі…

Втомився від облуди цього світу,
Від подолання прірв нерозумінь,
Від тих, що хочуть так несамовито
Душі твої сказати: "Все, амінь!".

Напевно, що піддавшись цій утомі,
Душа твоя могла би вже спочить.
Та краще, хай тебе поб’ють всі гро'ми,
Ніж ворогам втамуєш ненасить!

Навколо тебе - глянь, яка краса є,
Душі вогонь роздмухай - і нехай
Вона щораз, мов Фенікс, воскресає,
Аби життя вдихнути понад край!
avatar
10 metman17L • 21:01, 01.01.2012 [Лінк на твір]
Хороший вірш...
Але якась до болю знайома мені ця тема, Наталю...
Десь це я вже чув (про круки) ... cool
avatar
Наді мною вони часто кружляють, я не знаю, може вже й колись десь друкувалося, але тут мені хотілося його присвятити одній Душі, над якою зараз літають круки...
avatar
12 metman17L • 21:13, 01.01.2012 [Лінк на твір]
Світло написано Наталю.
Сподіваюся, що адресанту ці рядки, як цілющий бальзам.
В такі хвилина, що необхідніше може бути ніж плече товариша .
avatar
Так, Васильку, плече чи слово щире друга - буває, наче цілющий лік на рани ближнього... cool Ми дуже часто цього не дооцінюємо!
avatar
13 Did • 13:36, 02.01.2012 [Лінк на твір]
Ми вже дещо зробили в цьому відношенні, проте, здається, що мало...
avatar
Я роблю - скільки лиш можу, а ти - не знаю... tongue


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz