Буває й так, що відстань літ Лишає в душах наших слід. Мірило, віра - все не те Від почуттів мораль росте: Стаєм добріші і мудріші, А хтось ще навіть пише вірші...
Тайки світлий вірш може написати лише щаслива людина. Ваш тротуар мені здався махровим. Дякую, дещо інакшими очима подивилася на світ: я було забула, що вертаючи додому можна ЖИТИ, а не будувати плани на тему" в якій кастрюлі борщ варити". Дякую.
Чи ж ненароком? Чи навмисне - Я наснюсь тобі, хоч трісну!!! Крізь спітнілий квадратик вікна Ненароком я вийду зі сна, Притиснусь до тебе якимсь боком, Ненароком...