Світлом засіяє дивний світ, І душа відчує свій політ, Скинувши із себе біль і страх, Що століття несла на руках, У свідомій пам’яті клітин, Змірявши собою часу плин. Все розчинить, Божая Любов! Звільнить землю й руки від оков, І наділить радістю життя, Розмах перетворень, сприйняття. Нагадає звідки ми прийшли, І, які проходили пости, Щоб у Божій милості зрости, Досягнувши світлої мети.
Дякую,п.Світлано, маю надію, що в Україні виростуть добрі дерева, і дадуть добрі плоди.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Щиро дякую за коментарі! А прозою, бо пишу на телефоні, не можу відформатувати. Обов'язково пізніше додам формі. На комп'ютері забула пароль входу на сайт.
у Вас 
0
