Намагалася Юля всі свої думки та емоціїї втиснути в рамки одного вірша, але це всеодно їй не вдалося, бо багато чого хочеться сказати ще. Чи не так? Потрібно звернути увагу на форму строф, вона різниться, а через це спотикаєшся при читанні вірша.
Світлано, перелік моїх нинішніх радощів незначний, і кохання там присутнє. Чому ж тоді відмовляти собі в цьому? Це так завжди просто й доступно всім - жити та любити... Вдячний за коментар.
Красиво поєднав, Олексію, пору року з почуттями, аж і мені захотілося відчути на морозі тепло тіла близької людини, нехай навіть крізь шубу. А про "французькі поцілунки" довелося в доньки запитувать, бо вже й забув про такі... Хороший вірш, сподобався.
Знайомі риси - у напрузі рисі, Бо погляди, мов полози, сплелися... Дуже образні і милозвучні рядочки, як, власне кажучи, і весь вірш. Єдине зауваження, Зоряно, що в пінг-понг голи не забивають, але це вже так - дрібничка.
Дякую, Софіє. Чомусь не хочу навіть думати про те, що твої сни порожні. Цікаво було б почути й про них, познайомитися з героями твоїх снів, адже вони також є.
Якщо нічого не завадить, то до побачення залишається обмаль днів... Вже зараз самому, Михайле, цікаво які будуть враження та що під їх впливом впаде на думку і потім напишеться у вірші. Дякую за коментар і побажання.
Так, у тієї, що сниться останнім часом, очі карі. Ніяк не вдається, чомусь, прогнати її з моїх снів. Може порадите щось, бо я просто ьезпорадний перед такою бідою?
Спостереження в Сашка справді гарні, чітко вирізняє його погляд різні детальки оточуючого нас світу, а ось над віршем попрацювати трошки терплячіше чи посидіти над ним довше звичайного бажання у нього, на мою думку, чомусь не виникає зовсім. Шкода...