Наче в пісні, - кружляє та падає Сніг на землю, на дах, на гілля. Може зараз про мене хтось згадує І на зустріч чекає, як я? Хай на шибці, та лише із інею Образ милий і повний спокус, - Він хвилює і радує мріями Віднедавна мене вже чомусь. Коливається, зір мій чаруючи, Чиясь постать, чи дерева тінь. Невідомо до кого ревнуючи, Їй, у думках, біжу навздогін. Білосніжне зірчасте мереживо Затуманило все вдалині. Я ні в чому когось не обмежую, Просто нині не спиться мені…
І не спиться за вікнами вітрові, Що колише у гіллях журбу Ти цілому світові належиш й йому. А мені… Лише крихту уяви, образ у сні…. Малювала й сміялася щиро В засніженій млі, Наче в пісні кружля, у вільнім польоті Занадто щаслива й легка … На моїй холодній долоні. Хочу тепла… Твоєї Любові.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.