До українців! Хто такий є українець, як його впізнати? То ж для цього нам потрібно ще критерій мати. В Конституції не має про це ані слова, А у мене є для вас вже формула готова. «Хто живе на Україні, знає її мову І життя віддать за неї хто завжди готовий. Робить все для України, щоб її прославить, Щоб самому жити добре й дітям щось зоставить, Береже її повітря, і землю, і воду - Той є справжній українець – син свого народу!» А народ вже складається із багатьох націй, Яких є на Україні багато, багато. Чи ти ходиш в вишиванці, чи краватку носиш - Цим ти престиж України не дуже підносиш. Лише себе виділяєш, як окрему націю. Ходи собі в чому хочеш - тут ти маєш рацію. З цього треба виходити, з цього починати Нашу нову Україну разом будувати. Коли ж хочемо, щоб була нова Україна Християнськая держава, а не інша віра, То ж будьмо ми, християни, пристойні і гожі, Любім Бога й сповідуймо заповіді Божі. Живім в вірі і любові, Біблію читаймо Й до моралі християн всіх дітей навертаймо. А як хочемо, щоб було більше українців Ніж вірменів, ізраїльців, росіян, чи німців, Болгар, циган, і індусів з темними очами, То робім їх, продукуймо і днями й ночами. Не курімо і не геймо, не пиймо горілку, Не хворіймо СНІД-ом грізним, любімо лиш жінку. Таким прикладом життєвим - всіх переконати, Що можемо населення, як в Китаї, мати. Подивіться на велику російську естраду - Різнії «Криві дзеркала» та різні «Аншлаги». Хто там зараз виступає й перші скрипки грає І людей усього світу хто там звеселяє? Аж ніяк не росіяни, турки або німці – Напівкровнії євреї й такі ж українці. Та на «Євробачені» і на «Новій хвилі» За Росію виступають українки милі. Це вам лише один приклад із явищ культури, Є приклади такі в спорті і в літературі. Зовсім ми не меншовартні й брати не молодші То ж нам є чим гордитися, є за що боротись. Тільки волі не хватає щоб всім взятись дружно, І всі пальці на долоні об’єднати мужньо, Та стиснути міцно – міцно, і між очі дати Тому, хто ще зневажає Україну- мати. А це вміло користають вороги закляті, Щоб ослабить Україну і в узді тримати. Вишукують різні штучки, щоб нас роз’єднати, Щоб нам в мові, в релігії єдності не мати. Стільки років поневірянь і тепер, на славу, Українці, ми маємо вже свою державу! Немов з неба нам даную, без війни і крові. Та в Хресті ми об’єднатись нині не готові. Українці! Християни й всіх конфесій люди, Любіть свою рідну землю бо лихо нам буде! А причину негараздів у собі шукайте Та на іншії народи ви не нарікайте! 30.08.2009 року. Пилип Тихий
|