До українців

«Хто живе на Україні, знає її мову
І життя віддать за неї хто завжди готовий.
Робить все для України, щоб її прославить,
Щоб самому жити добре й дітям щось зоставить,

Береже її повітря, і землю, і воду -
Той є справжній українець – син свого народу!»
А народ вже складається із багатьох націй,
Яких є на Україні багато, багато.

Чи ти ходиш в вишиванці, чи краватку носиш -
Цим ти престиж України не дуже підносиш.
Лише себе виділяєш, як окрему націю.
Ходи собі в чому хочеш - тут ти маєш рацію.

З цього треба виходити, з цього починати
Нашу нову Україну разом будувати.
Коли ж хочемо, щоб була нова Україна
Християнськая держава, а не інша віра,

То ж будьмо ми, християни, пристойні і гожі,
Любім Бога й сповідуймо заповіді Божі.
Живім в вірі і любові, Біблію читаймо
Й до моралі християн всіх дітей навертаймо.

А як хочемо, щоб було більше українців
Ніж вірменів, ізраїльців, росіян, чи німців,
Болгар, циган, і індусів з темними очами,
То робім їх, продукуймо і днями й ночами.

Не курімо і не геймо, не пиймо горілку,
Не хворіймо СНІД-ом грізним, любімо лиш жінку.
Таким прикладом життєвим - всіх переконати,
Що можемо населення, як в Китаї, мати.

Подивіться на велику російську естраду -
Різнії «Криві дзеркала» та різні «Аншлаги».
Хто там зараз виступає й перші скрипки грає
І людей усього світу хто там звеселяє?

Аж ніяк не росіяни, турки або німці –
Напівкровнії євреї й такі ж українці.
Та на «Євробачені» і на «Новій хвилі»
За Росію виступають українки милі.

Це вам лише один приклад із явищ культури,
Є приклади такі в спорті і в літературі.
Зовсім ми не меншовартні й брати не молодші
То ж нам є чим гордитися, є за що боротись.

Тільки волі не хватає щоб всім взятись дружно,
І всі пальці на долоні об’єднати мужньо,
Та стиснути міцно – міцно, і між очі дати
Тому, хто ще зневажає Україну- мати.

А це вміло користають вороги закляті,
Щоб ослабить Україну і в узді тримати.
Вишукують різні штучки, щоб нас роз’єднати,
Щоб нам в мові, в релігії єдності не мати.

Стільки років поневірянь і тепер, на славу,
Українці, ми маємо вже свою державу!
Немов з неба нам даную, без війни і крові.
Та в Хресті ми об’єднатись нині не готові.

Українці! Християни й всіх конфесій люди,
Любіть свою рідну землю бо лихо нам буде!
А причину негараздів у собі шукайте
Та на іншії народи ви не нарікайте!

30.08.2009 року.
Пилип Тихий