Зупинятися якраз і не хочеться на межі, ні навіть за межею. Хай це банально звучить, проте така жорстока реальність життя, що починаєш чітко відчувати відведений тобі Богом час. Та це моє особисте. Дякую.
Будь-ласка, приклад: СУМНО ВІТЕР ВКОЛИСАЄ - вісім складів, чи я неправильно порахував. ЦЕ НАПЕВНО СЛОВО "РОЗЛУКА" - уже дев'ять складів, а значить строфи мають різний розмір, через це у кінці вірша збиваються наголоси. Незгодні, Лесю?..
Втоплюся у ванні поглядом, коли ти піднімеш очі до стелі... У якій ванні втопиться героїня, у ванні чого? Давайте, Світлано, підказуйте хутчій, мені незрозумілому такому...
...А кохання йде із неба Й стелить в ноги, мов палас. Ті цілунки, що для тебе Дарував я вперший раз... Як я зрозумів перші два рядочки, із неба коханням сіється холодний сніг, а далі ви продовжуєте про перші цілунки. Здається гарно - перший сніг і перші поцілунки, проте в даному випадку не відразу здогадаєшся про що мова, а якщо здогадаєшся, то будуть мучити сумніви чи вірна була здогадка. Вчитайтеся уважно в текст. ...Приїзджай, прошу, кохана, Я без тебе сам не свій. Вдома добре, та хто каву Там подасть з міцних обійм? Тут і СТЬ З М чого слід уникати, а особливо особисто мене вразило подати каву з міцних обійм. Не хочу образити, але запитаю вас - із ваших міцних, сусіда, кума, друга? Про що знову мова пробую уявити, але чіткої картини уява чомусь не малює. Щось ви в цьому вірші перемудрили з образами, Олександре, погодьтеся, будь-ласка, зі мною, бо мої запитання не закінчилися на цих конкретних прикладах. Прошу тільки зауваження сприймати з розумінням.
Дуже добре, що після всього побаченого автором він усвідомив "...Просвітлення пізнане мною", але дуже шкода, що я, як читач, після прочитання твору нічого подібного не відчув.
Складається враження, що строфи взяті з різних віршів, їх спробували об'єднати в один вірш, але це не вдалося зробити. Чому? Розмір та форма різні, хоч зміст один...
Я нікого, надіюся, що і ви також, не підштовхував... Не хочу навіть говорити куди, а це вже багато значить. Хотіли почути видатні імена - будь ласка:М. Алєксеєв, Д. Бєдний, С. Грибачов, Я. Галан, О. Корнійчук, С. Михалков, А. Сафронов, О. Толстой, О. Фадєєв... Список можна продовжувати, але навіщо це вам?
Боюся, що кількома прізвищами дуже відомих людей перелік не обмежиться - їх дуже багато. Про це давно всім відомо, бо це не державна таємниця. На жаль, так було, так є, і, здається, так буде завжди.
Я дивився - є і рибалки, є і рибаки. Незавжди вони щось поруч себе і бачать, окрім поплавків своїх вудилищ, це з власного чималого досвіду. Чому в спини? Бо вони ще сонні тільки йдуть до ріки, а я їх весь час обганяю на шляху до річки. Дякую за змістовний коментар.