Спозарана розкоханим садом На зарядку біжу до ріки. Усміхаються всюди радо Уздовж берега рибаки. Їхні очі сліпі, напівсонні Додивляються вдосвіта сни, - І не бачать, як в сутінках донних Тьмяним золотом сяють лини. І не чують, як шепчеться вітер З очеретом про долю свою. Як уміє світанку радіти Соловейко дзвінкий у гаю. А за річкою - аж до поля Поміж трав непомітний проїзд. Там щасливо живеться на волі Різнойменним господарям гнізд. У ранковому гамі пташинім Чую власне я серцебиття. І здається мені в ці хвилини, Що попереду ціле життя!..
Запашне таке, дихає здоров“ям і щедрою красою української природи. Дуже славне! А я-таки підозрюю, що рибалки (рибак (рус.) - рибалка), - вони красу ту всю таки помічають, і навіть більше через неї, аніж через риболовлю, - просиджують годинами біля річок:) (Поправте, Вікторе, як Ваша ласка, обдруківку: гаму - гамі. І ще якось мене збиває рядок«Мені в спину всміхаються радо», хоч нібито й зрозуміло, що ввиду маються контакти в процесі бігу..?)
Я дивився - є і рибалки, є і рибаки. Незавжди вони щось поруч себе і бачать, окрім поплавків своїх вудилищ, це з власного чималого досвіду. Чому в спини? Бо вони ще сонні тільки йдуть до ріки, а я їх весь час обганяю на шляху до річки. Дякую за змістовний коментар.
Пильнуй здоровя кожен день і краще тобі буде . Пильнуй здоровя для душі , і буде вічність в небі і добро на землі .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
