Під леговані звуки рояля Свічка вогником жовтим тремтіла. І здригнулися в сутінках пальці – Біла клавіша, чорна, знов біла. Сперечавсь аромат мандарини Із духмяним димком сигарети. І літали поміж канделябрів Полонези, ноктюрни, сонети. Біла клавіша, чорна, знов біла У туше твої руки злітали. Немов помахи крил, що до неба Нас з тобою в цей вечір здіймали.
|