Алло, той слід ( у вірші я наголошую на цьому ) не являється прощальним. Ніколи не втрачаю надій, що зможу залишити свої сліди в інших місцях, завжди оптимістично дивлюся в майбуття... Дякую Вам.
На поверхні каламутної води це зробити чомусь не вдається, а дно - воно ж стійка опора нам усім, те від чого відштовхуючись ми рухаємося вперед... Дякую тобі, Ірино.