Зима. І снігу по коліна. Цей сніг на сонці виграє. А в грубці тріскотять поліна І кожен думає своє... Г. Мороз
Біля грубки
Замети всюди по коліна, Сніжок на сонці виграє. А ненажера їсть поліна Й тепло взамін дає своє. І наганяє тихо думи У каламуті сніжній дня, Що час на дах збирати суму - Залаштувать од вороння. Бо скоро й грубка не зігріє, Коли закінчаться дровА... А сніг кружляє, ніби мрії, Й болить узимку голова. 01.02.12
Хотів, було, прокоментувати "Грубку", але подумав: - "Навіщо в черговий раз повторювати одне й те саме - все одно не чують?.." Ось за двадцять хвилин і написалося таке... Та ні, Марійко, - не потону! Вже завтра розміщу "серйозний" вірш, ось побачеш... Дякую тобі.
я сьогодні набігами.. тільки побачила твір... бо ще навіть не читала все, що є нове. ______________ чесно? не сподобалося. немає життя у рядках, просто гарні слова, зібрані у речення. навіть пародією назвати не можу. бо (може я не правильно розумію значення пародій, але ось таке моє бачення) пародія має давати поштовх до крашого, а не навпаки. галині я вже написала свій коментар під віршем і це моя щира думка. вона дійсно, при бажанні, може стати однією з кращих на анумо. але, кожна людина має своє життя і свій час і вправі ним розпоряджатися так, як їй хочеться. хотіла ще пять копійок вставити стосовно цього вірша, але згадала, що в попередньому реченні написала про те, що кожний часом розпоряджається як хоче... тому лишу всі інші думки при собі. чекатиму Ваших творів, бо люблю Вас читати. а пародії, якщо матиму сьогодні час, опублікую... Гната Голки.
Складається чомусь таке враження, що ти, Наталю, думаєш лише про те, що я, чи хтось інший, коли пише пародію, то обов'язково намагається образити автора обраного твору. Хочу відразу сказати, що така думка невірна, бо не завжди автора хочуть зображувати у смішному вигляді. Пародія - це: 1.Сатиричний літературний, музичний твір, що використовує які - небудь риси іншого твору, а також його форму. До речі, попадає під ці критерії моя робота, чи ні? Якщо ні, то поясни, будь - ласка, чому. 2.Підтекстовка нового твору до існуючого. Гадаю, що вона також присутня тут. 3.Іронічне наслідування кого -, чого - небудь. Певно й воно є?.. 4.Невдале, лише зовнішнє наслідування чого - небудь, яке перекручуює суть того, що наслідують. Я старався так і робити - тільки наслідувати. Вір не вір, але дуже багато пародій пишуться на гарні твори. Буває, просто вихоплюють із тексту якусь одну цитату і пародіюють. Так було вже з моїми віршами, і не раз, чи два... Не буду лукавити, якщо скажу, що викликана цим зайва увага мені навіть подобається, дійшло до того, що своїм друзям - пародистам (А.Черняхівському, І.Гентошу) я вже сам показую щось написане мною, щоб привернути їхню увагу, - нехай рекламують... Про бажання Галини навчатися, мабуть, я краще делікатно промовчу - кожен обирає своє... Я дуже хотів, щоб ця пародія стала для неї поштовхом до навчання, а не навпаки, щоб вона вчилася, як ти мені говориш, підбирати "просто гарні слова", що, повір, не така й легка справа.
я думаю, що прагнення людини завжди рано чи пізно матимуть плоди... якщо від щирого серця йде допомога, то вона буде почута. а моя думка стосовно вірша це лише моя думка. у кожному випадку, де я її залишаю;)!
Чи поцілунками сп'янила, Чи полонив мене твій спів, - Та я до Львова, як на крилах, У думах швидко прилетів. Щоб обійняти любу ще раз, Я вів себе, мов баламут, Рідні показуючи через Ірпінь до Умані маршрут. І несподівано вдалося Себе звільнить од самоти, - Твоє незібране волосся Збираю радо у джгути...
Моє розтріпане волосся твої збентежує думки, Мабуть, мені лише здалося - відчула дотик твій руки... Не треба бути баламутом, щоби писать такі слова. Зумів ти в мене зазирнути, аж закрутилась голова...
"От ненажера та Поліна! Сніжок на сонці виграє, А та під грубкою поліна Кидає в пічку і жує. Вже скоро й грубка не зігріє, Та тільки лінь пилять дрова. Вона ж жувати тільки вміє... А з вами ось таке бува?
Буває, Тамаро, ще й часто! Підкидаєш дрова (знання), вона (людина) їх спалюю десь глибоко в собі, а в результаті тепла (віршів) чомусь мало. Поремонтувати не вдається, викидати до тепла не можна, - ось так і зимуємо... Дякую тобі, Тамаро.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
