Біля грубки

Складається чомусь таке враження, що ти, Наталю, думаєш лише про те, що я, чи хтось інший, коли пише пародію, то обов'язково намагається образити автора обраного твору. Хочу відразу сказати, що така думка невірна, бо не завжди автора хочуть зображувати у смішному вигляді. Пародія - це:
1.Сатиричний літературний, музичний твір, що використовує які - небудь риси іншого твору, а також його форму. До речі, попадає під ці критерії моя робота, чи ні? Якщо ні, то поясни, будь - ласка, чому.
2.Підтекстовка нового твору до існуючого. Гадаю, що вона також присутня тут.
3.Іронічне наслідування кого -, чого - небудь. Певно й воно є?..
4.Невдале, лише зовнішнє наслідування чого - небудь, яке перекручуює суть того, що наслідують. Я старався так і робити - тільки наслідувати.
Вір не вір, але дуже багато пародій пишуться на гарні твори. Буває, просто вихоплюють із тексту якусь одну цитату і пародіюють. Так було вже з моїми віршами, і не раз, чи два... Не буду лукавити, якщо скажу, що викликана цим зайва увага мені навіть подобається, дійшло до того, що своїм друзям - пародистам (А.Черняхівському, І.Гентошу) я вже сам показую щось написане мною, щоб привернути їхню увагу, - нехай рекламують...
Про бажання Галини навчатися, мабуть, я краще делікатно промовчу - кожен обирає своє...
Я дуже хотів, щоб ця пародія стала для неї поштовхом до навчання, а не навпаки, щоб вона вчилася, як ти мені говориш, підбирати "просто гарні слова", що, повір, не така й легка справа.