Це правда, що встиг подружитися з багатьма добрими людьми саме завдяки "Анумо", зараз мені важко навіть себе уявити поза межами сайту, але так, Світлано, потрібно... Ти ж також незабаром кудись подінешся ненадовго?.. Дякую тобі.
Людмило, про який імідж ти говориш?.. Не сміши мене!.. Потрібно буде зникнути звідсіля через день - другий. Втома, виснаження, байдужість до всього почали переслідувати мене, адже пишу дуже багато, а це безслідно не проходить. Дякую тобі.
Стомився вже, повірте мені, Катю, час і відпочити трошки... Вчора прочитав на сайті "Заметіль" і подумав, що потрібно хоч на власному прикладі показати те, що повинно бути в коротенькому вірші, щоб він запам'ятовувався людям. Сподіваюся, що снігові мури комусь сподобаються, та й автора в образі ведмедя згадувати будуть... День - два й сон здолає мене...
Галино, це, на жаль, саме той випадок, коли прочитав, а в голові нічого від прочитаного не залишилося, все відразу забулося, шкода лише змарнованого часу... Не хотілося вчора говорити, проте - це так...
Гарні відгуки, вірш чудовий, то хто ж і за що "вліпив" низьку оцінку?.. Вовків люди бояться, Наталю, як і ведмедів... Цікаво, а вовчиця з ведмедем в одній клітці не приживуться?..