Миколо, а якщо другий рядочок побудувати без отого уточнення "він", адже й так зрозуміло про що йде мова, крім того вдасться уникнути збігу приголосних: У космосі чомусь пречорний зовні?.. А вірш хороший, правда...
Катю, мені здається, що те дитяче "Мон - на" варто змінити на доросле "можна" заради кращого звучання. Після "вагон" кома зайва. "Ані" пишеться разом. Щоб уникнути повторень: "він втік", "він просив", - радив би написати "все просив". Позбутися збігу приголосни можна, якщо речення побудувати ось так: "З нього лився градом піт..." В останньому рядочку ставити кому потреби немає... Сподобався ваш дитячий віршик, - правдивий, легкий, повчальний... Зустрічалися й мені у вагонах такі хлопчики, та й дівчатка не кращими, часом, бували...
Життя, Оксано, справа непроста, отже важко відразу тут розібратися та дати чітку відповідь... Погодься також зі мною, що й закохуються не лише молоді... Дуже вдячний тобі, Оксано, за добрі слова.
Вчитався в текст, - здається, що все вірно... "Радість" багатьом сподобалася. Сподіваюся, що непогана "Байдужість" буде недовготривалою, все минеться, друже... Дякую тобі.
О, та тут поряд з романтикою - реалістична точність, що саме романтику й посилює. Чудово змальована сьогоднішня картинка та гарно передано твій, Марійко, мрійливий настрій...
То колись я розповідав вірша, де є такі рядки: "Як хочеться жити й кохати Сьогодні, весь час, без кінця", а наш, Наталю, Друг поцікавився в мене, чи не важко кохати без кінця?.. Він посміявся над моєю відповіддю, як я колись над його запитанням.