Коли нанюхаєшся травневих запахів трав, то дійсно, тут дозволю собі, Юріє Олександровичу, трошки пожартувати, можна збиратися в політ, тим паче, що я свідому не конкретизував, яких саме трав... Я щиро вам вдячний за добрі слова.
Мені до цих пір здається, що багато чому я ще не навчився в мами і, мамабуть, при всіх моїх намаганнях, не научуся ніколи, адже повторити неповторне - неможливо!.. Дякую.
Не забувай у якому середовищі писав свої твори Каменяр! Австро - Угорська імперія не дозволяла укрїнську мову, там і тоді люди розмовляли на місцевому діалекті, про це завжди варто пам'ятати, як і про те, що на той час лише відбувалося творення нашої рідної мови... Тепер щодо вірша. Не пиши детективною мовою. Скрізь затяглося, гадаю, що не світило, а небо, якщо мова пішла про нього, то як воно подрібнилося. Спочатку, на мою думку, повинні обважніти й затремтіти хмари, а вже тільки потім почне падати дощ... Заради рим, не варто гратися словами!.. Неприваблива якась ця пейзажна замальовка.