Дуже хочу почути відповідь на запитання. Поясніть звязок між рядками - І В ПУТАХ МИНУЛИХ УСЕ СТАЛО ДІЙСНИМ, ХОЧ ЖОДНА Б НАВЯЗЛИВА ГРАНЬ. Здогадуюся, що ці слова виникли від пошуку рими до КОЛИВАНЬ . Іще - ГРАНІТНАЯ ВАРТА З ГЛИБИННИХ НЕВТОМНИХ НАДІЙ. За ГРАНІТНУ ВАРТУ - сама висока оцінка, а глибинними невтомними надіями вам не вдасться обманути мене.
Побачив ваші намагання говорити вишуканою мовою. Це вам вдалося. Отже ви вже цікаві цим. Комусь . Хочу вірити, що ви маєте свого слухача, хоч вірш, повторюю, сприймається важко на слух, нелегкий для читання. Андрусяк, Андрухович... Сосюра, Малишко... Кучерук, Луцкова... Надіюся, що ви правильно зрозуміли мене і не будете схожі на когось. Не ображайтеся лише, адже ваша поезія чудова. але вона ніби тінь чужа, а не власна. Порозуміємось?
Такі картинки ми бачимо не рідко, тому і сприймаємо, як буденність. Ви влучно підмітили це, як і те, що я намагався поєднати примхи природи із станом душі. Це і є - ніби хтось далекий, беззавітний, поділився бажаним теплом. Нехай весна зігріває вас!
Руслана! Відкіля скільки русизму? Суржик та й годі. Мабуть, як говорять оточуючі, так ви й пишите. Зайвий раз не берете в руки словник. Прикро вказувати на подібні помилки вам. Повірте в черговий раз і сприйміть зауваження з розумінням.
Іще б не вистачало вам таких бід! І де беруться у вас у юному віці подібні думки? Ізнову рими, форма вірша не задовольняє мене. Дуже поспішаєте донести думку до читача, а тому мало працюєте над словом. Мені здається, що всі ваші недоліки в текстах саме через поспішність, нерозсудливість.Дуже хочеться вірити, що це вікове і незабаром пройде.