Дійсно, тема про любовний-нелюбовний трикутник, невизначеність відносин і чиюсь (чию саме?) слабкість та небажання все розставити по місцях. Скажу чесно, я би такої роздвоєності не потерпіла.... Вірш же легко читається та сприймається емоційно (бачте, навіть психологічні дискусії викликає! )
Заглянула ось на сторінку Ніни Горик, яку поповнюю. Так приємно, що поезія знаходить відгук у ваших серцях. Додам, що зустрічаючись з поетесою в житті не перестаю милуватись цією Людиною - чуттєвою, душевною, мудрою і водночас людяною, відкритою, доступною в спілкуванні.
Ой, тільки-но побачила опубліковану казку, а скільки коментарів! Приємно, що стільки позитивних емоцій подарували моїй казкарці, дякую! Я трішки похвалюся - ця казочка зайняла 3 місце у міському конкурсі "Космічні фантазії" і направлена в Луцьк, наш обл. центр. Ще у доні є "свіженька" казка про ромашки і теж космічна. Незабаром пришлю. Ще раз, дякую добрим людям за добрі слова!
Друзі, дякую за позитивні оцінки цієї поезії. Мені, як мамі маленької авторки, це надзвичайно приємно. Додам, що доня віршує цілком самостійно. Цей вірш я випадково побачила у неї на столі. Ще й подумала: от задали, певно, вивчити напам'ять те, чого немає в книжці, бо ж вірш був написаний на аркуші паперу. А казочки вона придумує давно. Підготую - пришлю.
Анархісту ("Не згоден я, що малими справами можна щось змінити"): зважте на вік автора - підлітковий максималізм, вирішення глобальних проблем і таке інше.... Напевне, всі колись починали зі спроб змінити світ на краще.
Ще скажу. Архипе, Вам теж подяка за ідею та підтримку конкурсу. В ці дні я, наприклад, просто жила конкурсним настроєм, кілька разів на день відвідувала сайт. Стільки позитиву отримала! Також тут велика заслуга і пана Василя, автора сайту, який добряче порядкував тут у ці "гарячі" дні. Загалом, всім організаторам, а також всім учасникам конкурсу найкращі зичення і до нових зустрічей!
Дуже рада за переможців і за те, що підтвердились ті високі бали, які я особисто вам виставила. Щиро вам бажаю і надалі довершених рим, наснаги до творчості і позитивних відгуків!
Знову на "5"! Бачу, що не помилилась при оцінюванні Ваших конкурсних поезій. У Вас свій, неповторний стиль і глибока чуттєва тематика (без "янеможужитибезтебе"). Дякую, вірш класний!
Імпонує глибина вашої думки та чуттєвість. Дуже сильний завершальний акорд: "Ні, краще смерть навчи невпинну сіять вільно, а не любов, котра дедалі в серці в"яне." Своєрідний, НАДреальний погляд (знову ж у стилі сюр-) на реанімацію душі.... Ставлю "5".
Мелодійний, дуже образний, легкий в сприйманні вірш. Ніби й банальна історія, а гарно і емоційно донесена. Отримуєте "5"! (Хоча при слові "...покірна , ніжна ти моя" моя непокірна суть збунтувала!)
Як людина,що 8-й рік працює з цифровими фотографіями, кажу вам "Браво!" Бо старі фото - це дійсно щось неповторне у своїй простоті та недоторканості (тоді ж "Фотошопу" ще не було! ) Вірш викликав легкий та приємний ретро-настрій. От і свої старі родинні фото піду, мабуть, перегляну... Спонукає, знаєте Ваш вірш! Дякую!
В стилі народної думи, я б сказала..... Є музичний стрій і ритміка. Так і уявляю: сидить сивий кобзар з бандурою і читає речитативом "Камінь зла ви підніміть, Людям посміхніться радо - І весь смуток відлетить, Душа розквітне буйним садом!" Дякую за "картинку"! "5" балів!
Кілька разів читала і настало просвітління! Дійсно, для людини, що римує навколишні враження, емоції, думки вірш, як виношена, осмислена, пропущена через себе форма (з безформенного, з хаосу) і є постійною реанімацією душі. Я б радила останній рядок зробити заголовком вірша: "Реанімація душі - вірші" (без "мої"), або переставивши "Вірші - реанімація душі", так навіть більший акцент саме на вірші. Рядок "Та знаю, що ніщо не вічне", мабуть, теж зайвий. Трошки "сирий" ще вірш, потребує доопрацювання. Але сама ідея є, і хороша ідея! "4" бали від мене.
Здається, тут ритм спіткнувся, краще без "на" - "Зневажуючи вади свої хижі,..." Загалом, вірш образний і змістовний. Заслуговує хорошої оцінки. Ставлю "4" бали. Пане Василю, не зовсім погоджуюсь, що вірш поза темою конкурсу. Хіба кохання (в значенні більш широкому - любов), як найцінніший Божий дар не реанімує душу? І тому без "... маленького придбання (без об'єкту любові, без віддачі, сам у клітці) Ніколи пісню не почне канар!.." Любов таки реанімує душу.
Вірш легко читається та сприймається. Гармонія (мій головний критерій оцінюванняпоезії) присутня. Вона тут досягається як умілим володінням технікою віршування, так і змістом, настроєм, позитивною енергетикою. А "причиною кохати" дійсно є почуття. Без почуттів яке ж кохання?... Моя оцінка - "5" балів.
Чистої води сюрреалізм. Браво! У них, сюрреалістів, так: важке зависає, легке провалюється, тверде розтікається, м'яке костеніє, тривке руйнується, неживе оживає, а живе гниє та перетворюється на порох. От вам і реанімація душі в стилі інтуїтиву, чогось несвідомого і надреального. "...навпіл покотилось розвіяне серце", "можу сіяти квіти в розбризканий дим", "-- нескінченна свобода дивитись на ранок, заплативши дрібницю" - ГЕ-НІ-АЛЬ-НО!!! Психічний такий анархізьм, однако. Народження психоаналізу....І "5" балів від мене.
А я навпаки в оцих початкових рядках розгледіла відповідність темі конкурсу. Уявила це, як картинку: те, що твориться на снігу - темне, чорне, зловісне... І як противага - "відкриті в рай вузенькі двері", куди душі, очистившись (!) "линуть до небес". Брудній душі в раю місця немає.... От вона, реанімація душі у самому що тільки є чистому вигляді! Вірш сильний, такий, знаєте, хльосткий і несподіваний (приємно), бо торкаєтесь історичної тематики. Дякую. Мої вам "5" балів!
Гарний вірш. Знаєте, ризикну сказати, що є місця, де мені дуже схоже на Лесю Українку ("Лише мінлива й ледь жевріюча надія Була у серці, як напівживая мрія", "Та я сплачу рахунок. Є вартість мойому бажанню.", "Та є надія: Як я живу, то і живая мрія...") Але перечитувала кілька разів аби знайти відповідність темі (реанімація душі)... "Та є надія: Як я живу, то і живая мрія..." - надія, як на мене, тільки порух до кардинальних змін (реанімації) душі. Загалом, дуже гарно і тверда "4"
Дякую за позитивні відгуки на фотографію - це дуже приємно! (тепер я відчула як то воно, коли викладаєш свою роботу(нехай не вірш, а фото) на суд загалу! ) Це корисно, адже тут мені довірено бути членом судейської команди...
Дійсно, влучна відповідь львівського поета! Стаття така цікава, обов'язково роздрукую та познайомлю з нею якнайбільшу кількість своїх знайомих та друзів.
Дозволю собі уточнення до матеріалу. Дана стаття сканована з обласної газети "Волинь", її автором дійсно є А.Філатенко. Проте фото - мої власні. (для мене, як нештатного фотодизайнера студії "Konica", момент авторства фото важливий).
Фото 1 - пам'ятник Л.Українці в центрі м.Ковеля (серпень,2007р.) Фото 2 - літературно-меморіальний музей "Лісова пісня" в урочищі Нечимне (2006р.) Фото 3 - знамените озеро в урочищі Нечимне стрімко заростає диким рисом, необачно посіяним місцевим єгерем для приваблення на гніздування птахів. Тепер цей рис є проблемою озера... (2006р.) Фото 3 - дуб в Нечимному, під яким любила відпочивати Леся Українка (2006).
Ціную людей, які здатні відчувати патріотичні почуття. Це притаманне не кожному. І не обов'язково приходить в душу на віддалі від рідної землі. Зхарактеризувала б їх (ці почуття) такими поняттями: світло, сила, велич, на смак солодке, кольору сонця та блакиті.
Слава Україні!
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('
0
)
-
) 
У них, сюрреалістів, так: важке зависає, легке провалюється, тверде розтікається, м'яке костеніє, тривке руйнується, неживе оживає, а живе гниє та перетворюється на порох. От вам і реанімація душі в стилі інтуїтиву, чогось несвідомого і надреального. 
Психічний такий анархізьм, однако. Народження психоаналізу....І 
) 
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('