Мені всі твої переживання-вірші, Романе, подобаються. Напевно, через елемент психоаналізу, який повсюдно в них присутній. І великий за те, що геть нема в твоїх творах приторного "янеможужитибезтебе"
Цей вірш можу назвати взірцем римування та володіння мовою. Тема поезії не нова, але подана майстерно і геніально просто (легко читати, розуміти, сприймати).
Мені дуже близький коментар пані Тамри "розповідати історії у віршах теж треба вміти". Прочитала, що називається на одному диханні. Історія, що описана - реальна? Дуже сумний випадок...
Гарно передано експресію, порив, шаленство рухів, що видобувають звуки. Динаміка у вірша шикарна. Я недавно проковтнула дитячу книжку Ірен Роздобудько "Життя видатних дітей" і там є оповідання про Вольфі Моцарта. Це дійсно була геніальна дитина з космічними можливостями. У вас дуже точно все підмічено.
Як же гарно ви пишете свою прозу! Дивує відсутність коментарів.... Такі милі миттєвості зафіксовано, особливо мені до вподоби ось тут: "Веселі і говіркі моменти травня: липкі жовто-ядучі брунькові ошмаття тополі під ногами, що липнуть, ледь торкнись, і мітять у волосся, на білу сукню (сорочку), і ще деінде, щоб яскравіше запам’ятатися на весь рік." Так просто і зрозуміло (бо, дійсно, кожен пропускав таке відчуття весни крізь серце): "І зовсім це не нові думки, так думалось, марилось і мріялось, мабуть, хоч раз на життя кожній людині, яка виходить у світ, у весну, у пахощі, у щастя… Адже щастя!" Щастя й вам цієї весни! А про літо, осінь, зиму напишете? А, можливо, це вже є у вашій збірці "У пошуках ноти"?
Гарні вірші, Катю! Дякую Архипу за рекомендацію. Нехай ваше сердечко ніколи не буде таким, як на малюнку-поезії. Хоча, на зламі почуттів і народжуються справжні шедеври.
Коротко - Стус не зміг бути юродивим (дурнем, блазнем), щоб казати правду безнаказанно. Тільки назвавшись юродивим, можна було "обливати" правдою вельмож і за це нічого не було, бо ж - блазень, шут (рос.) А не можеш бути блазнем - помирай: "Правда для нього — як Божий глас Істинний і відвертий. Він юродивим не був ані раз. І значить — мусив умерти." Друга частина вірша - своєрідний перегук "свято Василя - Василь Стус" і порівняння "Марія свого Сина спасла, а Україна свого (Стуса) не спасла. Філософський, метафоричний вірш.
Ідея дуже файна, я вже з великим інтересом перечитала те, що Ви рекомендуєте. Але, наприклад, коли б до мене звернулись з проханням дати свої рекомендації - я б розгубилась, бо не завжди в змозі слідкувати за потоком поезії на сайті. Сайт став настільки великим та наповненим, що тут треба жити, щоб добре орієнтуватись у всьому та давати рекомендації. Але, повторюсь, задум цікавий!
Любoмире, дякую за увагу до творів пані Горик, які я викладаю на сайті. Спробую пояснити, як я розумію те, про що питаєте. Можливо, вгадаємо спільними зусиллями! "Опала облуда з душі, як мозільна шлея..." Шлея - це частина збруї, упряжі коня. Це в буквальному розумінні ремінь, що кріпиться двома кінцями до хомута і проходить по бокам і спині коня. Ну а мозільна - це та шлея, що натирає мозолі. Думаю, тепер вираз про облуду, яка "опала з душі, як мозільна шлея" став для Вас зрозумілішим? "Ти б, може, омив свої очі сльози полином," - звертання до Лукаша, який мучиться, а виплакати біль не може. "Сльози полин" - тут у значенні сльози гіркота, горечь (рос.), бо ж полин-трава дуже гірка насправді. І останнє, про трубу. Начищена - в значенні дуже-дуже натерта, відполірована до блиску. А от картопля якраз буває почищена! То як, приймаєте мої пояснення?
Дуже сподобався Ваш вірш. Подумки часто повторюю "Співай, мамо!..." Згадую мамусю, якої вже нема... А думка про Карпати мені теж дуже дорога і тепла, бо люблю цей край всією своєю поліською душею, щороку мушу їхати туди за новими враженнями, всотувати безкраю позитивну енергетику місцевого колориту та гірської природи. А коли вдається поспілкуватись з справжніми горянами, тими, що живуть майже відлюдно на верхах, - то це ніби доторк до превічної мудрості, де знаковим є кожне слово. Дякую.
Голос який у Стуса приємний! Дійсно, дуже образний ліричний вірш. Епітети такі вже вишукані. Дуже тонко автор відчув і передав читачеві тривожність, гнітючість осені. Ось тут знайдете і перечитаєте ще раз цей вірш http://www.madslinger.com/stus/zymovi-dereva/ (Не могла не знайти, бо самій захотілось перечитати, більш заглибитись у чудову поезію Стуса)
Ага...., то це я на роботі саме Оперою й дивилась... Але це, можливо, я просто не дочекалась загрузки. Зараз дивлюсь через Firefox - все нормально. Тільки я буду фото викладати з особистої колекції, вистачить, думаю.
У мене відеоплеєр не бажає показуватись.... Чи можна підготовлені по розмірам фото просто закидати на любий безкоштовний хостинг картинок, наприклад, український ресурс http://piccy.org.ua/ , а потім на цьому сайті тільки вказати шлях-посилання з маленькою прев'юшкою? (так, як на більшості сайтів чи форумів).
Юта, ти не одинока у своїй ганьбі! І мені теж ганьба - я не сфотографувала і не згадала про гостя свята, дуже колоритного чоловіка, дитячого автора, літературознавця, доцента Національного університету «Києво–Могилянська Академія» Сергія Іванюка-Оксеника, який зараз працює у журналі для підлітків «Однокласник». Пан Сергій так запально, але коротко виступив, що я не встигла поцілити у нього фотооком...... До речі, пригодницько-фантастичний роман Сергія Оксеника для дітей «Лісом, небом, водою» претендує на найвищу нагороду серед книг для дітей! А фото пана Сергія можна подивитись тут: http://www.chl.kiev.ua/UKR/magazin/Svit_n19/05.htm
Чудово написано! Читається легко і, ніби повертаєшся у студентське життя-буття.... Дякую! Бажаю багато гарних відгуків і тоді, коли історія вже буде опублікованою в першому випуску газети "Студентська териtорія"
Так, настрою вірш додає! Бо та хурделиця, що мете на Волині викликає сумніви - де ж та русява дівчина чарівна? Чи не заблукала...... Ще мені дуже сподобалась світлина, що анонсує цей вірш. Тривожні і водночас теплі кольори народження весни...
"Якби зорі твоїми очима не дивилися з далини..." Знаєте, це не просто гарна лірика. В біографії Ніни Горик є сумна сторінка, про яку я не подавала матеріалу. Тепер напишу. 20 березня 2002 року полковник міліції Федір Литвинюк (чоловік Ніни Горик), перебравшись у цивільне, повертався ввечері додому. У своєму ж під’їзді почув галас. Хтось благав про допомогу. Кинувся на перший поверх у прочинені двері. Три чоловіки у чорних масках тримають на підлозі молоду господарку. Тут же її сестра та заплакана дворічна дівчинка … Злякавшись несподіваного гостя, двоє грабіжників кинулися через вікно. Третій – хотів через двері. Але на заваді став полковник міліції. Нелюд у масці миттєво вихопив пістолет і впритул вистрілив Литвинюку в груди… Німими свідками смерті хороброго стали гільза і… чорна шапочка-маска з прорізами для очей…Про цю жахливу подію гуло все наше невеличке містечко. Указом Президента України Ф.Ф. ЛИТВИНЮКА нагороджено орденом «За мужність» 3 ступеня… посмертно. Думаю, тепер дуже зрозумілими є слова: "І, напевно, на світі не було б так гарно і тепло, Якби зорі твоїми очима не дивилися з далини. "
Висока поезія про високі почуття.
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('