А вперше усіх зібрала Катруся. Це було майже рік назад, 30 січня на Катрусин День народжененя. Там були: Віктор Кучерук, Софія, Катя Рубан, Світлана Луцкова, Василь Кузан, Тамара Ганенко, Людмила Коломійчук, Віктор Чорногуз, я Та ще багато поетів. Отак... Жаль, не була у Софії...
Класний віршик!!! Отримала задоволення, читаючи його, а ще, чесно, сьогодні у парку гуляла з дітьми і бачила трьох білочок. Чи не до Вашої білочки вони спішили на іменини?
Банош, це кукурудзяня каша варена на сметані з додаванням вершкового масла. Подається з праженкою (розтоплений смалець з м"ясом, на кшталт тушонки), або бринзою зі шкварками, або ще й з грибами у сметані. Це національна страва гуцулів. Вибачте, що не у віршах.
Вірш ПРЕКРАСНИЙ!!! Він надихає!!! Він викликає у мене такі почуття, що хочеться жити і творити, зробити щось добре та корисне. ДІЙСНО, ЛЮДИ, ХОДІМО ДО СВІТЛА!!! Браво, Наталіє!!!
Дякую, Якове, за такі гарні вітання!!! Від щирого серця і я вітаю Вас з Новим роком!!! Бажаю Вам здоров'я, щастя, успіхів в усіх починаннях, благополуччя та Божого благословення!!!
Гарно уявляється вірш. Чудово і оптимістично! Скучила за Вами, Вікторе, але не маю часу заходити, вже після Нового року матиму змогу. Наталка росте, Настя сидить в "однокласниках, на моїй сторінці, а я написала нещодавно музику до нової вистави "Як Настуся ледь марою не стала", вийшов майже мюзикл, дуже веселий. З наступаючими Вас і Вашу сім'ю! Здоров'я, щастя, успіхів, злагоди і благополуччя!
А я розчулилася і розплакалася.... від щастя... Прекрасне оповідання, пані Алло!!! Все ж таки, як добре, що я зайшла на сайт на хвилинку, а вийшло - на годинку... Настрій на ніч Ви мені вже підняли, із великим задоволенням тепер піду "спати-чергувати". ДЯКУЮ Вам!!! От так!!!
А Настя соьгодні у снігу повалялася... Від Сергія "наганяй" отримала... Я давилася, про себе посміхалася, і думала:" От, як все повторюється. Колись і наші батьки нам такі ж самі "наганяї" робили, а ми не розуміли - чому?" А сніг був такий пухкий, білесенький, іскристий, так і кликав: - А-ну, Оксано, поваляйся в мені.
Прекрасний віш, Вікторе! Дійсно, як Ви, якось, казали про" Сергія і його квітник", так і Ви зараз, мов місяць, оточений зорями. :hands: :hands: :hands: :hands: :hands:
Ну, Якове... Ну, молодець!!! Пісня чудова, я б сказала, так - класна! Правду каже Тамара - ще й повчальна. Тут є і жарт, і історія, і патріотизм, і мудрість: дійсно, для доньки ж, головне, щоб татечко здоровий прийшов!!!!! Еххххххх!!! Сподобався Ваш вірш!!!!!
А я читаю і млію... Це ж треба ТАК своїй дорогій дружині написати. Після таких віршів - жити хочеться, кохати, любити все на світі! Бути кращим, прагнути щось зробити корисне, прекрасне, що ще раз про тебе ТАК написали. БРАВО, ВІКТОРЕ!!! ВІРШ ВРАЗИВ МОЄ СЕРЦЕ, НАПЕВНО ТАК, ЯК ВІН ВРАЗИВ ВАШУ МИЛУ ДРУЖИНУ. БРАВІССІМО!!!
Катрусю, ти знаєш, я обніматися, притискатися, не деже люблю ... А тут, хочеться тебе так обійняти, щоб аж кісточки затріщали. А ще, я не бачила тебе такою дорослою, романтичною... Думаю, чи це точно моя Катруся? Вірші змінилися, лише ти не змінилася. Вже скучила за тобою. Приїжджай, ми чекаємо тебе на симінарі на твій вірш "Фантазія".
Варто, все ж таки, хоч іноді, повертатися назад, відчути ту пристрасть, те кохання, той сум, ту гіркоту, те щастя - все те, чого, зараз, на жаль, може й нема. Чесне слово, Олексію, мені пісня сподобалася, може воно і не скромно, але... подобається. А відео - цікаве, особливо сподобалася вечірня і нічна осінь. Дякую всім за коментарі!!!!!!!!!! Ну... дуууууууууууууууууууже приємно!!!
Ви знаєте, Вікторе, я думаю, що Ваші рідні, якраз, і люблять Вас за те, що Ви такий м'якосердний, може. нерішучий, але ЛЮДЯНИЙ, ДОБРИЙ, ПРИВІТНИЙ!!! Я завжди згадую Вас з теплотою у душі і на серці стає радісно. Я розумію, ми всі переймаємося через свої провини, але рідні люди завжди пробачать, обігріють, тому, що Ви - це є Ви. А вірш змушує задуматися і над своїми провинами...
Катрусю, відчувається біль у словах. Не знаю, що тебе так надихнуло, але точно знаю, що в тобі стільки любові, що нею можна обійняти весь світ. Не всі це розуміють, не всі вірять у таку безкрайність, як твоя душа, ні всі її зможуть зрозуміти, але те, що вона не скам'яніє, я думаю, вірять усі, хто тебе ЗНАЄ, або ж ЧИТАВ твої вірші. А вірш - прекрасний!!!!!!!