Я свою відчуваю провину...

Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 dolia • 06:49, 10.11.2010 [Лінк на твір] Життя складне.Зворушливо,душевно. 0Спам 2 Did • 07:56, 10.11.2010 [Лінк на твір] Дякую. Важко жити, погодьтеся, із усвідомленням своєї вини перед близькими людьми, відчуття провини перед ними останнім часом ні на мить не залишає мене... 1Спам 3 Валькірія • 10:39, 10.11.2010 [Лінк на твір] Завжди наодинці зі світом Дорогами долі ідемо, Безпомічні, начебто діти, Погрузлі у власні проблеми. Завжди наодинці з юрбою, Яка, що не день, розпинає, І вічно штовхає до бою, В якім переможців немає. Завжди наодинці зі страхом, Що сковує душу і тіло. Тому і закінчуєм крахом Так часто початеє діло. Завжди наодинці з бідою, Що в зародку віру вбиває. Завжди наодинці з собою, Невже на це ради немає? Завжди наодинці із болем, Чи ні з ким його розділити, Чи, може, собі не дозволим У Господа ласки просити? Та лиш наодинці із Богом Гартуємо душу і тіло, А долі тернисті дороги Без страху долаємо сміло! 0Спам 4 Did • 13:45, 10.11.2010 [Лінк на твір] Наші біди і наші печалі Бездуховність верхів стереже, - І коли ми прямуємо далі Зверху чути: - Живі ще? Невже?.. 1Спам 6 Валькірія • 14:40, 10.11.2010 [Лінк на твір] Втікаєм від міста шаленого ритмів, Від правил, умовностей і алгоритмів, Від натовпу злого, що лють продукує, Душевних сліпців, що не бачать й не чують. Втікаєм від підлих людців, що навколо, Яким насолода – завдати лиш болю, І тільки за те, що ти інший, готові Напитись твоєї ще теплої крові. Втікаєм від гамору вулиць нечистих, Що тільки по святах помпезно-врочисті, Від тисяч очей, що ненавистю світять Лишень на догоду облудному світу. Втікаєм від тих, хто у прагненні слави Лишає по собі сліди лиш криваві, Від тих, хто довіку не випрямить спину, Хоч б’ється у груди, що вмре за Вкраїну... Від тих, хто могили розриті лишає, Хто ближнього свого за ворога має, Від зрад і лукавства жорстокого світу До скону втікатимем несамовито! 0Спам 7 Did • 17:17, 10.11.2010 [Лінк на твір] Напевно, слід мені сказати, Аби ти знала про це теж: Хіба від того, що вже втратив Своєю пам'яттю втечеш?.. 1Спам 5 Medbrat • 14:03, 10.11.2010 [Лінк на твір] Вікторе, усю вину не забрати , тому бажаю Вам поменше отого почуття!!! ВІрш чудовий , як на мене 0Спам 8 Did • 17:30, 10.11.2010 [Лінк на твір] Якби зумів, як ти хотів, Послати в пекло до чортів Той біль, що був, що не зустрів, - Я б не горів, а тільки тлів... Дякую тобі. 1Спам 9 Viktorivna • 23:06, 10.11.2010 [Лінк на твір] Ви знаєте, Вікторе, я думаю, що Ваші рідні, якраз, і люблять Вас за те, що Ви такий м'якосердний, може. нерішучий, але ЛЮДЯНИЙ, ДОБРИЙ, ПРИВІТНИЙ!!! Я завжди згадую Вас з теплотою у душі і на серці стає радісно. Я розумію, ми всі переймаємося через свої провини, але рідні люди завжди пробачать, обігріють, тому, що Ви - це є Ви. А вірш змушує задуматися і над своїми провинами... 0Спам 10 Did • 06:59, 11.11.2010 [Лінк на твір] Знову змушуєш мене червоніти, Оксанко, але від такого сорому стає приємно... Дякую. 1Спам 11 Pushok • 16:14, 24.11.2010 [Лінк на твір] Нехай кожен задумається, що він зробив для батьків, дітей, батьківщини. Здається тут і є сенс написання такого вірша. Як на мене. Читав з великою охотою. 12. 0Спам 12 Did • 18:14, 01.01.2011 [Лінк на твір] Дякую тобі, Андрію. Нічого не вигадуючи, завжди пишу про те, що мені думається. Мабуть, так було і тоді. Розумієш ти мене, точно...

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі