У Вас гарно вийшло. І, здається, краще, ніж писала я. Але по-перше, я, як правило, пишу з натури, а по-друге: хто мені повірить(мені 56 років!), що це було вперше?
Дуже гарно, але в кінці вірша спіткнулася. Хотілося додати ще по складу у першому і останньому рядку. Приблизно так: І БОГА ЛЮБЛЮ Я: ЗА ЛАСКУ, ЩО ЛІТЕЧКО ДАВ НАМ,ВЕСНУ... У НИХ Я ІДУ, НАЧЕ В КАЗКУ, ОПІСЛЯ ЗИМОВОГО СНУ. (Це лише моя думка, наголошую)