ПЕРШИЙ ГОМІН

ПЕРШИЙ ГОМІН

Умовкнув гомін, стиснулись уста,

Запала тиша несхитна в грудях,

Вона холодна в самоті густа,

Тихо марить чи чаклує в людях.

Дрімайте люди в затишку мені,

Чвари, зойки й крики не здіймайте,

Ніч - Матінка владує на землі,

Снам і мріям жити не мішайте.

Крутнувся гомін, піднявсь угору

І в небо звівся, світло попросив,

Замінити ніч і зняти змору,

Так гомін ранок людям воскресив.

Кожен з гомоном устав просвітним,

Яким так тихо тішиться земля,

Перший гомін їй стає привітним,

Йому радіє мов оте маля. .