Василю, я - з Вінниччини, а там наголоси взагалі ігнорують. Тому маю проблеми значно більші, ніж Ви. Не у наголосах справа, і навіть не в тому, як Ви віршуєте, признаюся. Справа у сенсі життя і в тій дорозі, яку Ви обрали, та у глибокій вірі...А ще - у намаганні донести цю віру до кожного... у кожному вірші.
Чого мені не вистачило, Галю? Не вистачило емоцій. Коли б я розповідала про свого дідуся і він був би "най", то у мене кругом би просились знаки оклику, щось типу: у мене дідусь - найкращий! Але то була б вже я, а не Ви. Насправді все у Вас гарно.Бажаю успіху.