Коли Shtanko і Валькірія спілкуються, - ні третіх, ні п'ятих, ні десятих не потрібно. Але й пройти мимо неможливо. Я простою постою біля вас, почитаю...
Дякую, Ланочко.На Вашу відвертість відповім відвертістю: не те, щоб я зовсім нічого не відчувала. Інколи засвербить у душі, а потім між лопатками, звідки крила мають вирости... От щось і напишеться. Щось напишеться. А хотілось би вільного льоту...
Чесно сказати, Олександре, я абсолютно повністю погоджуюся з Вашою останньою публікацією на сайті. Тому скажу так: хотілось би довершеності. Ну хоча б у своїй ваговій категорії.А, до речі, Ваші експромти - це щось(клас!). Їх треба видати окремою збіркою "Експромти від Nemo".Дякую за підтримку.
Мені б Ваш оптимізм, Катю!От чесно! Я скільки Вас читаю, стільки відкушую від нього для себе живильні шматочки. Правда, чужим пирогом ситий не будеш, але принаймі на один день мені вистачає. Дякую.
Та я не звертаю, але воно від мого незвертання нікуди не дівається :smile:.Дякую, Вікторе. А зауваження я б почитала, щоб не прийшлося червоніти наступного разу.