У нас випадкова, Якою тоді буде Наша розмова. Не знаю і знати, Принаймі,не хочу, Про все скажуть нам В ту мить наші очі. У них відіб"ється Враз туга й розлука, Можливо, байдужість, Так схожа на крука, А може проляже Стежинкою радість? Лиш очі про це нам Правдиво все скажуть.
Дуже гарний вірш,п.Галино! Гарно передані переживання майбутньої зустрічі, але ось ця строфа "Якою тоді буде " як на мене ніби випадає. Варіант для заміни може бути наприклад: Чи буде віч-на-віч, але це на ваш розсуд, автору видніше.
Не треба розмови Багато там брешуть Різною мовою Лапшу різну чешуть. Лише у очах Не сховається правда У тих зеркалах Істина завжди. Трохи за формою не вдався експромт, ну але змістом я вас підтримую
Пані Галина, що ж ви так вибірково дякуєте (або не всі коментарі для вас значимі, а може не всі приємні, то ви так і напишіть, щоб я вже заздалегіддь знав). А краще беріть приклад з мене - в кінці у загальному напишіть дякую всім і все.
Шановний ,пане Укране,мені приємні всі коментарі і ваші також ,можливо колись і обминула вас своєю увагою,прошу вибачити мене за це.Мені щиро подобається ваша прямота і відвертість,скажіть щиро ,коли ви назвете своє справжнє ім"я ічи відбудеться це взагалі?Дякую за відгук.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
