Як станеться зустріч У нас випадкова, Чи буде віч-на-віч Наша розмова. Не знаю і знати, Принаймі,не хочу, Про все скажуть нам В ту мить наші очі. У них відіб"ється Враз туга й розлука, Можливо, байдужість, Так схожа на крука, А може проляже Стежинкою радість? Лиш очі про це нам Правдиво все скажуть.
Пані Галино, дуже проникливий вірш Ви створили! Але є тут деякі недоліки. Краще б його відредагувати, тим більше, що він того гідний. Наприклад, з третього по восьмий рядки твір можна було б подати так: "Яка ж тоді буде між нами розмова? Про те я не знаю та знати не хочу. Про все нам розкажуть тоді наші очі". Дуже приємне враження лишилося від Вашого вірша! Бажаю Вам натхнення!
Щиро вам дякую,Марієчко,за ваші поради-прислухаюся,хоч і не завжди вдається (а це видно із коментарів)досягнути успіху. Мені і надалі буде приємно отримувати ваші коментарі на мої твори.
Дякую вам,Вікторе,все буде враховано,а що з цього вийде покаже час.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
