Ніби не дурні ми й не ледачі І могли б заможно й гарно жить, Але, мабуть ми такої вдачі Що не вмієм до кінця дружить. І ніхто не дбає про людину Кожен, хто до влади лиш прийде, Не бере на себе він провину - Все на попередника змахне.
Даруйте: Ув’язнена моя душа, Заточена на гостру бритву, За щастям почина гонитву Бо за душею – ні гроша. Наперекір всім ворогам З колін піднімусь й буду жити, Вірші щоб кращі ще творити - Душу заточену віддам.
Щиро, гарно, образно! Особливо сподобалося: "В схлипах тихих річок я збираю, мов перли, Ледь означені очі і ледь чутні слова". А от це: "Серце плаче, та я в щастя курличу" не зрозумів ні за змістом, ні за ритмом. +4!
Сумно, що переглянули твір 12 осіб і ніхто не звернув увагу на зміст, не висловив своє відношення до описаних подій. Молоде покоління можна зрозуміти. Вони, якщо і слухають радіо, то лише попсу із ФМ і зайняті власним цьом-цілюлі. А чому мовчать люди з досвідом життєвим???
Дякую! Так воно є, пані Мирославо! Дуже часто в байках, гуморесках, памфлетах автор міняє ритм, щоб змінити чи поставити акцент, розбудити читача, щоб його не заколихав моноритм. Використовується цитата, яка теж міняє ритміку.
Так, за себе я теж відповім! Але є такі, яких ми обирали і довіряли їм! Чи ж вони відповідають? Чи ж вони нас чують? А обіцяли почути кожного... Дякую за солідарність!
Задовбали вже! Уряд попередній, уряд попередній...! Так цілодобово майже кожну мить, Мов на мінареті муедзин кричить, Радіо віщає - державний канал Урядові творить політкапітал.
Дякую! Сам в дитинстві допомагав коноплівибирати та в річці мочити. А тепер зась - наркотики. А про мак в народі теж є: "Вискочив козак з маку - показав..." кому й що треба.
Талановито! Та де дисципліна? Розпочато, розчахнуто, Трохи розхристано. Без розділових знаків Шукаю я істину. Хай коректор за мене їх розставляє І на розсуд свій задум вірша міняє.
Задумано гарно, але реалізовано... Не спішіть друкувати, вичитайте текст бо іначе Ваші " Але для мене більше це ніж гра" буде звучати не переконливо. Бажаю успіху! У Вас все впереді!