Вчорашнім, теперішнім і майбутнім
Вздовж вулиці гірлянди ліхтарів
Укриті пилом жевріють ночами, -
Тому стоїть і темінь перед нами
Й позаду ми не бачимо слідів.
Так, навмання ступаючи ногами,
Я з вами поруч ще учора брів.
Багато шуму в тиші німоти,
А світла у пітьмі було замало,
Коли мене до себе ви гукали, -
Тож і не зміг до вас я підійти.
Та ви мене, напевно, й не чекали,
Збираючись ізнову у гурти.
На сірім тлі заплаканих небес
Зруйноване життя і спопеліле.
Невже таким ви бачити хотіли,
Омріяний людьми наш край увесь?
Не хочу і не стану від невмілих
Чекати перевтілень і чудес.
За себе я єдиний відповім, -
Та хай мені із вас розкаже кожний,
Чому у мене нині двір порожній,
Коли так важко вік працюю в нім?
Хай буде вам від слів моїх тривожно,
Як жити через вас сьогодні всім!
| 
та
у Вас 
1
