Вчорашнім, теперішнім і майбутнім

Всього коментарів: 16
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 allagrabinska • 11:26, 03.10.2010 [Лінк на твір] 0Спам 2 Did • 12:30, 03.10.2010 [Лінк на твір] Дякую. 1Спам 3 К@труся • 12:44, 03.10.2010 [Лінк на твір] Вікторе, давно я не читала таких сильних поезій.. Браво! Щиро! 0Спам 4 Did • 13:00, 03.10.2010 [Лінк на твір] Дякую тобі, Катю. Наболіло мені, тому написалося напрочуд легко і швидко. 1Спам 5 Лореляй • 13:55, 03.10.2010 [Лінк на твір] Гарно, щиро! Дякую вам, пане Вікторе, за правдиві слова у вашій поезії! 0Спам 6 Did • 14:01, 03.10.2010 [Лінк на твір] Дякую тобі, Людмило. На жаль, життє правда сьгодення сама така. 1Спам 7 Viktorivna • 21:09, 03.10.2010 [Лінк на твір] Дуже гарний вірш!!! Сподобався!!! 0Спам 8 Did • 21:39, 03.10.2010 [Лінк на твір] У вірші ніякої вигадки немає, бо саме в таких кольорах я бачу своє життя сьогодні, відверто вказую на причини наших негараздів у всі часи... Дякую тобі, Оксано. 1Спам 9 Валькірія • 22:02, 03.10.2010 [Лінк на твір] Зрадливі душі, закриті очі І мов зачинені серця на ключ. Шукаєм світла в царині ночі Й пряму дорогу посеред круч. Так близько правда повз нас проходить І щастя іншим шляхом іде. Ніхто не знає, чом так виходить І хто ця сила, що нас веде. В міцних обіймах сплітаєм руки, Про вірність клятви летять із вуст. А потім знову стаєм, мов круки, І губим совість й тверезий глузд. Зрадливі душі, закриті очі, Серця на ключ закриті теж. Не знайдем світла в царині ночі, А лиш відлуння власних пожеж... 0Спам 10 Did • 22:57, 03.10.2010 [Лінк на твір] Дякую тобі, Наталіє, за віршований відгук, але я дещо про інше... 1Спам 11 Pylyp • 12:26, 04.10.2010 [Лінк на твір] Так, за себе я теж відповім! Але є такі, яких ми обирали і довіряли їм! Чи ж вони відповідають? Чи ж вони нас чують? А обіцяли почути кожного... Дякую за солідарність! 0Спам 12 Did • 18:41, 04.10.2010 [Лінк на твір] І я дякую вам, Пилипе, за розуміння, за вашу небайдужість, за чітку і переконливу громадянську позицію, яку я побачив і відчув, читаючи ваші твори і коментарі. Думаю, що уже нелегко буде комусь із майбутніх обранців за гучними та гарними гаслами приховати своє обличчя, порожні слова не поведуть за собою вже нікого, бо скільки раз ми, наївно і щиро комусь довіряючи, потім багато разів шкодували, але ніяк довгий час не могли виправити свої власні помилки. Думаю, що будемо всі разом уже пильнішими, хоч, бачу, повсюди одні й ті самі набридлі обличчя, тільки у іншому вбранні. Сподобалося, мабуть, людям хамелеонами бути... 1Спам 13 45tom • 02:06, 05.10.2010 [Лінк на твір] Хороший вірш! 0Спам 14 Did • 07:18, 05.10.2010 [Лінк на твір] Дякую, Олексію. 1Спам 15 Szlachtycz • 23:38, 05.10.2010 [Лінк на твір] Я добре зрозумів Ваш скритий біль. Він у Вашому серці тяжив і Ви як на сповіді викинули його з оболілого серця. Вам легше, а нам треба задуматись і перечитати видиме і невидиме. Щиро дякую за повчальний, гарний вірш. З повагою Василь Шляхтич 0Спам 16 Did • 07:21, 06.10.2010 [Лінк на твір] Вірша могло б і не бути, якби мені в черговий раз не запропонували взяти участь у виборчих перегонах на стороні однієї із партій. Коли я завітав у їхній штаб, то побачив дуже багато своїх знайомих, які на минулі вибори йшли під іншими знаменами, які тоді відкрито говорили мені, а я про це добре знав і сам, що нам, із нашими різними життєвими позиціями, не по дорозі. Тепер вони помінялися, кажуть, а я у це, хорошо їх знаючи, просто не вірю, бо переконаний, що вони знову, на найближчі п'ять років, шукають собі теплі місця, як уже робили неодноразово, що їх більше турбує своє, що про когось іншого вони уже зараз не думають, а що ж тоді буде надалі. Ось такі кепські наші справи, пане Василю. Я щиро вам вдячний за розуміння.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі