для тих,хто не зрозуміє: перший числовий катрен читається так: дев*ять дев*ять двадцять вісім, сім один сімнадцять два мільйони триста вісім, Дев*іятнадцять двадцять..0)) а останній - аналогічно))
так і хочеться сказати: Ось вірш місяця!!:)) чудово..чимсоь мені нагадало і мій вірш "Вірю(моя молитва)",хоча є і відмінні судження..)) прекрасна робота!) Ви на піку форми,пане Василю!!:)
я вчусь на обліковця(введу вас,власне,в курс), цитую свій останній вірш, що вже четвертий курс, у мене друг є на матфаці, теж там щось рахує, як і я, він теж,буває,щось собі римує. бо за вірші зараз гроші платити не будуть, хоч колись на цьому статки заробляли люди, не важливо,ким працює нинішній поет, важливіше,щоби щирим був його куплет.
попередні коментарі цілком слушні,я лише приєднаюсь до них...У Вас,пані Людмило,чудова душа і це помітно у творах - вони сповнені теплом,щирістю та любов*ю.. а форма ще відшліфується,головне,не зупинятись!..
пане Вікторе,як завжди,чуттєво,ніжно та майстерно) єдине,що мені чогось "різануло слух" під час прочитання - фраза "які ще" - не знаю,чому,мені якось не звучить.. але це таке..судячи з коментарів,лише мені так..) але вірш,безперечно,прекрасний,я б навіть сказав,хрестоматійний.. тож
дуже заінтригувала назва,але,відверто кажучи,сам твір трішки розчарував,бо є ще що шліфувати в ньому.. розмір гуляє(в катренах різна кількість складів),досить прості рими та подекуди недоречні повтори псують враження від душевного та хорошого твору.. тож намагайтесь: 1. Щоб кількість складів була однаковою протягом всього вірша; 2. Шукати вишуканіші рими(римуйте слова з різних частин мови,уникайте частих дієслівних рим) 3. намагайтесь не повторювати одних і тих же порівнянь(неба-треба двічі повторюється,хоча можна замінити,поітор зовсім необов*зковий) Вірю у Ваш потенціал та надіюсь,що Ви без образ сприймете мій коментар.
навіть не знаю,що додати до вищесказаного...) кожен катрен цього твору - це як окремий твір в дусі хаямівських рубаїв, але всі ці окремки створюють єдину та неповторну за своєю суттю картину..) мені і попередні Ваші вірші подобаються, але цей...подобається ще більше..:)
все,виправив на співака:)) просто вважаю,що не варто ненавидіти або принижувати людину,навть ту,яка тепер з твоєю коханою.. просто писав на емоціях,бо завжди з життя беру сюжети,ось тому так і написав..) "позвала" змінив на кличе..)
дякую,пані Наталю) є варіант змунити оте "мудак" на "співак") тоді буде так: "Та мені відповість щось, можливо, і так, Що з тобою якийсь є боксер чи співак.." але втрачається певний гумор..з другого боку, замінюється грубе слово...тож навіть не знаю як краще..може,ще хтось напише свою думку..)
цікавий твір. подобається в першу чергу його незрівнянність - є чимало цікавих порівнянь,які ніде я ще не зустрічав..)) власне,доволі веселий вірш, особливо усміхнуло закінчення. останній катрен,як на мене,найкращий,там і дорожні вени,і ширма диму,і запах пирога..) гарно!