Мені сподобалося дівчисько Вірш зрозуміла так: ліричний герой закохався у юну дівчинку, яка ще не готова до таких відносин, вона радіє життю і розважається. А хлопець бережно ставиться до неї, поважає її рішення і страждає, чекає на неї, як би там не було, готовий усе пробачити. Вірить, що вона "дозріє" до серйозних відносин. Тільки ось у цій фразі якось не образно звучить "та у душі одна з кімнат погасла". Можливо, якось "кімнату" замінити на "зірку" -"та зірка у душі моїй погасла", придумайте щось краще, ви ж вмієте. Тоді останнє речення було б "і знову зірка запалала світлом". Вітаю!
Василю, а чого проганяти із клітки? Надоїло хотіти, чи у різних клітках закриті? Нічого дивного немає... Він хоче, треба їй радіти! В житті й по-іншому буває: Хотіть не вредно, Вредно - не хотіти!
А якщо серйозно, то гарний вірш , кожна поезія дає змогу зрозуміти автора, його філософію. Задумалася над цими рядками: "Бо вірність на вічність не схожа, Бо кажуть: любов – це полон".
Софійко, ти ввішла в образ... Хоче вона у хатку на курячих лапках, у дрімучий ліс. Спочатку Діда Ягуна знайди, а потім уже валізи збирай, а то без Інтернету та телефону засумуєш. Дід хоч казки розказуватиме... Олексію коментар напишу пізніше.
Катю, мені весь час попадалися як не шофери, так інжинери, жодного поета. То усе жарт, бо я думаю, що не за професією різняться чоловіки, так, як і жінки.
Ні! Ні! Дівки, любіть поетів, Бо як брати, коханці, друзі, Вам понаписують сонетів, З дружинами - втрачають Музу. Шекспір, Петрарка, Гейне, Гете Тому взірець, любіть іх вічно. Виходьте заміж за шоферів: І серед них є є симпатичні. За інжинерів і юристів, За тих, хто вас любити буде, Бо у сім"ї поету тісно, Бо у сім"ї поету нудно... Ну як поета не кохати? Хай пише про дітей поему, А вам терпіння треба мати, Кохать поета - це проблема.
Катю, дуже вдала метафора. Прочиталі і подумала, що вітри бувають різними: лагідними і тихими, сильними і такими, що від них нічого не встоїть, усе ламають, бувають міцними, бувають теплими і такими, що приносять дощ. Бажаю тобі вітру, який приносить спокій і роздуває всі хмари. :hands:
Сашо, я в шоці.... До чого дійдемо ... А вірш гарний, ти виріс у віршуванні, це так помітно. Думаю, що у цьому випадку "непривітні" пишеться разом, перевір.
Мені теж вірші здалися цікавими, щоб повністю їх зрозуміти, треба деякі перечитати декілька разiв. Трішки незвичні своєю оригінальністю форми презії. Я б порадила розміщувати не усі разом, а по одномі віршу, так читач матиме змогу краще осмислити прочитане і написати коментар на окремо причитаний вірш. Мені найбільше сподобався "Крик", не писатиму чому, бо поки преречитала усі, то в голові стільки думок з"явилося
Олексію, розумію усе, про що сказано у вірші. Гарно ти написав, але після прочитання заголовку відразу з"явилася інша асоціація, як іноді говорять чоловіки: "Обридло весь час борщ їсти, то й супчику захотілося". А програма для курсів у мене не відкривається...