Згодна з усим, тільки хочу добавити, що коли думати, що той далекий край, де живе людина, чужий, то і сам будеш чужим для тих людей. Так не добре. Тому краще обростися друзями, колегами, займатися улюбленими справами і полюбити цю країну. Звичайно, Україну не замінити, але таке життя. Тому стараюся не рвати серце і не сумувати. У цьому допомагаєте ви, любі друзі.
Вікторе, то ж тільки миттеві переживання Вашого ліричного героя, бо слово "неначе" у фразі "Неначе вже більше не буде Ні світла, ні руху вперед" каже про те, що у нього ще будуть зустрічі. А описані почуття, лише наближатимуть палку зустріч.
А курси організуємо! Я тільки за! Може ти й хороший вчитель, та я сумніваюся, що у нас усе вийде за один вечір, я по цьому предмету не дуже. Але якщо маєш терпіння... Тільки спочатку напиши, які я програми повинна мати, щоб до уроку усе було готове.
Феліні? Знаєш, оте фото, що у тебе на сайті із 1 січня, то парк ім.Феліні, бо біля нього стоїть будинок діда і баби цього режисера (він тут дитинство проводив). А будинок майже розвалений, Міська Рада шукає бажаючих купити його і відреставрувати. Та, щось, ніхто не знаходиться.
Ця тема завжди буде актуальною, бо торкає майже усіх. Цікавий задум і викладення вірша. Сумно, аж серце щемить. Так може написати тільки той, хто побував у ролі батьків, або дитини, яка жила далеко від них. Дозвольте Вам написати деякі поправки до вірша (це не критика, просто деякі маленькі недоліки дуже кидаються в очі і ріжуть слух, як до речі і "дорогії - тугії): . "чимсь" - бажано б замінити, воно не сприймається у цьому чудовому тексті. "А сніжинки летять й захолонулі, тануть" - захолонулі сніжинки не тануть (а сніжинки летять і, кружляючи, тануть). Якщо у четрвертій строфі змінити друге речення: "Тільки сина немає на стежці отій", то уникнемо повторів сполучника "А" і прислівника "мене". Повірте, Ваш вірш ДУЖЕ сподобався, дуже.
Катю, от ти й розкрила секрет, де ключик від жіночої душі лежить, а то розказують тут казки, що ключ у яйці, а яйце в качці, а качка в сундуці... Дякую!
Катрусю, вітаю із новим вдалим віршем. Такі оригінальні рими! А метафоричні образи! От вже та слухавка... Ну хто той телефон придумав! Раніше листів чекали, а тепер чекаєш того дзвінка, цілу ніч не спиш, а під ранок задзвенить... будильник... Нічого, то випробування, а довгоочікуваний дзвінок твоєї ліричної героїні ще попереду.
Дякую, Оксано. А ти і не обіцяй, коли вийде і якщо буде натхнення, то й напишеш. Творчі люди вони ж такі, нічо не можна видавлювати із себе, треба тільки Музи чекати.
Сподобався жіочий образ - сильний, незалежний і, разом з тим, вразливий (але ж про це ніхто не знає, бо героїня плаче лише у темряві, а сміється на людях).
Міша, якщо чоловіки із такими міркуваннями будуть вибирати президента, то перемога за Юлею, адже чоловіків більше! І тоді до нас усіх прийде... жінка з косою... А якщо Янукович виграє - то будемо усі по поняттям розмовляти. Я аж боюся чогось... Хоча "из двух зол" - це точно!!!
0
Як вже не сталося, а ми повинні жити, то ж будемо думати про краще. Немає голоду і війни - це вже плюс.
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('