Зачинилася, як вікна,
Спогадам не дам наснаги.
З болем жити звикла,
Залишаю без уваги. Плаче сніг, як білий біль,
Полинем закутаний.
Не втекти, бо звідусіль
Стіна твоїми путами. Вирвала останні ноти
Струн твоїх з душі.
І світанок знову сходить
З твоїх уст, та не мені. Відпущу тебе, лети.
Ти пробач, бо не забула.
Будеш в серці завжди ти.
А любов? Любов заснула.
| 
у Вас 
0
поспати
:лаконічні, і музичні 
