Зачинилася, як вікна, Спогадам не дам наснаги. З болем жити звикла, Залишаю без уваги. Плаче сніг, як білий біль, Полинем закутаний. Не втекти, бо звідусіль Стіна твоїми путами. Вирвала останні ноти Струн твоїх з душі. І світанок знову сходить З твоїх уст, та не мені. Відпущу тебе, лети. Ти пробач, бо не забула. Будеш в серці завжди ти. А любов? Любов заснула.
|