ЖУРБА К. Р… . Душею молодіючи, Страждаючи, радіючи, Ущент коханням змучений, - Блукаю попід кручами. Журба очима карими Моє життя захмарила І спокій наполохала, Коли прийшла непрохана. Із радістю розлучена, Всміхалася засмучено Її краса небачена Зі мною на побаченні. А зараз і не дивиться На мене вже вродливиця. Між дійсністю і мрією Живу одною вірою. Мов зоряна метелиця Вона сіяє й стелиться Сьогодні вже за обрієм, Де, певно, з іншим добре їй…
Спробував у Експлорері, Опері, Файрфоксі та Гугль Хромі... Чомусь нема інтерактивної реакції на мої натискання... В будь-якому випадку - +5 за цей твір
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Так! На все треба час! Час усвідомити, відчути, що життя і події не обов'язково руйнують тебе, часто вони просто випилюють в тобі найкращі грані як в діаманті!
у Вас 
1
Котів люблять тільки хороші люди!:)