ЖУРБА К. Р… . Душею молодіючи, Страждаючи, радіючи, Ущент коханням змучений, - Блукаю попід кручами. Журба очима карими Моє життя захмарила І спокій наполохала, Коли прийшла непрохана. Із радістю розлучена, Всміхалася засмучено Її краса небачена Зі мною на побаченні. А зараз і не дивиться На мене вже вродливиця. Між дійсністю і мрією Живу одною вірою. Мов зоряна метелиця Вона сіяє й стелиться Сьогодні вже за обрієм, Де, певно, з іншим добре їй…
Спробував у Експлорері, Опері, Файрфоксі та Гугль Хромі... Чомусь нема інтерактивної реакції на мої натискання... В будь-якому випадку - +5 за цей твір
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
1
