Буває й таке, що ота нещасна покинута людина, яка була тягарем, стає калікою, помирає, чи вбиває себе, тоді що? Хрест залишається на тій, яка хотіла від нього звільнитися (особистий досвід).
Добрий кум, та ще й кума, Чом бабусі ще нема? У матусі я не рвуся, Візьмете мене в бабусі? Буду прати пелюшки І пектиму пиріжки. А коли у хаті гості - То люблю читати тости: Наливайте соку, пива, Хай дитя живе щасливо, Хай поети від душі Пишуть прозу і вірші, Сни хай бачуть еротичні, Щоб в життя іх втілить звично, В час, коли засне маля. Вип"єм, друзі! Ой-ля-ля!
Вдалий епіграф, який говорить про те, що написано. Вірш мене дуже вразив, зачепив, майже по живому тілі... Таке життя, тільки сама людина вирішує який хрест їй нести. У віршованій сповіді хрест несе не тільки дружина, а й діти, які страждають і соромляться такого батька (а це ще гірше). Хоч хрест і тяжкий, його варто нести, якщо є світло попереду. Який сенс його нести безнадійно? Він же розчавить усю сім"ю. Повністю підтримую думку Софії.
Чий бичок тут не стрибав, А телятко наше, Колискову Дід співав, Міша приніс каші, Наш Тичко, мов детектив, Правду знати хоче. А скажи, де ти ходив У зачаття ночі? Прибідняються "Пора осені настала". А самі ще "На ура" в сіно гала-драла! Хоч і ми не без гріха - Правди не узнати, Від дощу таке бува... Правда ж бо, дівчата?
Світлано, прочитала вірш і побачила долину, вдалині гора, де жінка-художниця у білому платті із палітрою в руках малює картину. Вітер обвіває її тіло, із-під капелюшка виглядує кучеряве волосся, яке в"ється від вітру. А художниця на мить завмерла, задивилася удаль, за горизонт, замріялась, сама собі посміхаючись. Вірш заслуговує на найкращу оцінку.
Наталю! Віршик гарний, Ви із Світланою можете бачити світ дитячими очима - це добре. А на форумі Вам треба провести курси "Додавання ілюстрацій до віршів" Так і ми навчимося (хоч ілюстрації додавати, якщо не писати так гарно, як Ви).
Тут треба діять, не мовчіть Не всі писати так уміють, Про ту нежданну ненасить Яка давно чакеє дії. Не прибідняйтеся, дарма, Вона не згасне, серце б"ється. Диханням другим звіддаля Вона луною озоветься.
Друзі, давайте, хоч іноді заглядувати на старі вірші. Так дамо можливість нашим новачкам ознайомитися із віршами, опублікованими раніше. Тут є чим посмакувати.
Коментувати коментарі коментарів коментуванням коментарів. Я тільки за! Та мені так не дано... Це у нас Світлана, Софі, Віктор, Міша - майстири цього діла.
Вікторе, у Вашому вірші є фрази, які можна цитувати. На них уже попередні дописувачі указали. Правда, що гарно, описане чисте кохання. Я б сказала: "Без надії сподіваюсь". Сум у вірші перемішаний із радістю ліричного героя, що він може хоч у мріях, хоч "заочно" бачити і спілкуватися із "тою, яку вимріяв".
Дивно, якщо жінка мужня, то це добре, а якщо чоловік "женственный" (вибачте, не прийшло у голову українське слово), то це погано. Іноді приходиться бути мужніми, таке життя. Колись почала писати вірш, та так його і недопрацювала: "Бути сильною я втомилася, Утомилася-прихилилася, Боже, дай мені слабості"...
Люблю вірші із таким "яскравими" розділовими знаками, бо у них не тільки рядки, а й голос, емоції: Трикрапки - щось недоказане. Всього один знак оклику говорить про спокійний тон авторки, неначе це вірш-роздум. Знаки питання, які не потребують відповідей. Вони відповідають... Не вистачає тільки ком після "О", бо оті звертання і риторичні запитання самі говорять про те, до кого звертається лірична героїня вірша: О мій нестерпний? О мій чужинцю? О мій байдужий. О мій незрячий. О чоловіче.
Вікоре, можна позаздрити Вам у тому, що маєте завжди гарні ідеї для віршів і від Ваших віршів віє таким теплом і добротою. А Михайло написав гарний коментар (щоб він так вірші писав! Ух!!!)
Катрусю, у мене теж така проблема... Теж через Ворд читала. Думаю, що тут є знавці комп"ютерних систем і пояснять, у чому справа. Адже інші читають без проблем... Можливо, на наших комп"ютерах немає саме такого шрифту, яким надруковано цей вірш.
Скопіювала і прочитала, тепер коментар: Вірш, дійсно, гарний, хоч і песимістичний. То у Олексія Тичка був період таких віршів, а тепер у Вас...
Вікторе, дякую, що потурбувалися і хотіли догодити із виділеним збільшеним шрифтом... Я скопіювала закодорваний текст у Ворд і там вийшло усе правильно! Пишіть, друкуйте як і раніше, а я вже спробую розібратися із моїм комп"ютером-бешкетником. Дякую ще раз.
Інші вірші відкриваю і можу читати, а цей - ні... Я ж не скаржуся, а просто запитала... Спробувала скопіювати текст вірша у це віконечко і він читається без проблем. Так, це щось із комп"ютером... Можливо, що він "не хоче" читати деякий шрифт...
Не розумію, чому соромно дивитися на однокласників після довгих років. Усі міняються, це нормально. Я зустрічалася після 20-ти років, то, скажу, навіть приємно було бачити гарних чоловіків, а не хлопчисьок. Такі солідні, робили спочатку вигляд серйозних. А дівчата... дехто вже свекрухами поставали, була, навіть, одна бабуся. Зовнішність міняється, а характер, душа - ні. Це й гарно.
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('