Познайомилася із Михайлом, як поетом. Не дуже розбираюся у велібраїх, бому більше ціную те, про що у них говориться. Два вишерозміщених вірші дуже мені довподоби. А тут... Може я не зрозуміла думки автора, але найперші мої думки від прочитаного такі: "Не пийте, бо замість поцілунку милої вас лизне тільки пес, бо час зганьбить назавжди ваші мрії, а як упадете на коліна тінню, то вже не зможете піднятися..."
Не треба знати про гречку. Каша гречана дуже смачна, тільки б не переїдати... Сподобалося про "зорецвітну і пишну". Отак! Кашу маслом не спортиш! Чи існує вона? Те, що заставляє битися серце сильніше - існує, хоча б в уяві...
От що твориться у тих поїздах, у вагонах. Треба вже нам категорію зробити "Вагонні історії". Інша історія, трагедія сильної жінки. Ні, не трагедія, щастя, бо вона виростила сина і не була одинокою. Вітаю із новим цікавим оповіданням!