До коментарів немає що додати, уже все сказано. Одне лиш скажу: "Вірш надрукований дуже мілким шрифтом, прийшлося скопіювати у Ворді, щоб прочитати не напружуючи зір". Чи, може, у мене проблеми із комп"ютером?
У Задорнова є такий жарт: "Не можна займатися коханням на Червоній полщі, бо порадами замучать". Так і тут... Реалістична поезія не та, що називає усе своїми словами, а та, яка описує реальність "поетично", образно, лірично. Прислухайтеся до Василя Кузана, він поганого не порадить Якщо чесно, то я, читаючи цей вірш, про КАМАСУТРУ подумала із її малюночками.
Оооо! Тут усе гарно і зрозуміло. Не даремно кажуть, що кожен вірш знайде свого читача. Мабуть, я сьогодні жахів начиталася, то ще не відійшла, тому, Вікторе, не зрозуміла ось ці рядки: "З ромашки сонця пелюстки Хмарин білявих відірвало" - хто відривав з ромашки пелюстки? СонцЕ?
Думала насолодитися читанням віршів, а тут... Ні, від такї еякуляції пропаде бажання на декілька місяців... Вибачте, авторе, не стрималась. Краще промовчу і піду звідси, поки не прогнали за те, що ще напишу якісь дурниці.
Ті батьки, що б"ють дітей, не розуміють, що прийде час і це вже не допоможе, бо ввійде у звичку, це вже не буде ефективним. Тоді що робити? А якщо ще й на людях, то, взагалі, істерички, які демонструють свою неспроможність, безпомічність. Як пише автор "хворі на бездушшя". Якщо після прочитання вірша хоч хтось задумався, то вірш удався. Дивлячись. що є коментарі, робимо висновки.
Цей вірш із області мадитації: Герой вірша вдивляючись у зорі поринув у "безмежності стан", літав у своїх мріях і період медитації для нього дуже важливий, бо то - частина життя. А будні... Вони холодні (бувають, хочеться додати), та це проходе і новий день завжди може бути новою несподіваною радістю. Що для звичайної людини треба? Іноді може ощасливити квітка, яка розквітла на підвіконнику, дзвінок доньки чи сина, посмішка дружини. Чи не так? Вірш читається легко, можливо я його зрозумілп не так... то вибачайте...
Кожен читач сприймає вірш по-своєму, усе залежить від настрою, віку, виховання та багато інших чинників. Перечитала усі три вірші і після прочитання кожного хотілося зупинитися і подумати, "переварити" вірш, зрозуміти його. Усі три вірші різні, у цьому є нотки ностальгії, радості, смутку. Здається, що повторення "Я", то мов утвердження сказаного, що рішення вже прийнято і немає вороття, а є лише віра у майбутнє (радісне і щасливе). Образність віршів говорить про те, що автор вправно володіє інструментами віршованого мовлення, бо риторичні фігури більше вживаються якраз у літературі, а не у живому спілкуванні. Риторичні оклики показують підкреслено-емоційний характер вірша і посилюють увагу читача: Я вільний, мов птах!... В далеких зірках!
Читала-перечитувала цей вірш, неначе й розумію героїню, бо страждання від кохання пережили усі, це нормально. Але кохати двох... Не розумію. Так буває?
Кажуть, що людина живе доти, доки її пам"ятають. Слова щирі, відверті, недаче їх писала людина у зрілому віці, бо написані із розумінням тих проблем, які зустрічають батьки виховуючи дітей. А любов до близької людини не може залишити сторонніми читачів.
Ви не пробували писати прозу? Спробуйте цей текст написати у прозовій формі, бо як вірш він потребує допрацювання, а тоді втратить свій первинний зміст. Думаю, що вийшла б гарна мініатюра-звертання до втраченої близької людини, як до живої. Адже він у Вашому серці.
Так буває: Те, що зараз викликає сльози і розпач, через деякий час (місяць, рік...) може виклакати милу усмішку від спогадів. А можливо, ще й будете радіти, що так склалося, бо попереді Вас чекає нове взаємне кохання.
Катрусю! Та це ж окремий вірш із циклу Ваших, де Ви звертаєтеся на "ВИ" до ліричного героя. А гарний який! Я просто у захваті! Розміщуйте його у себе, він має право бути самостійним, а тут, як додаток.
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('
2
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('