Буде ще, буде. Шукала в Інтернеті деякий матеріал, то узнала багато цікавого, що Україна має комерційні зв"язки із багатьма європейськими державами, вони зацікавлені у її розвитку, бо наша країна має багаті первинні ресурси, працьовитих людей (я говорю у загальному). А наша історія вистраждана і дуже цікава. А неполадки були у кожній державі світу. Просто ми знаємо нашу історію краще. Щодо віршу, то він у твоєму стилі, Олексію: усе сказано із впевненітю із вишукано висказаною точкою зору автора.
Прийменники прикрашають вірш, додають йому емоційності і сили, немов намисто, на дівочій шийці та грудях: "Тендітна...Трепетна...Остання... Неждана…Лагідна…Глибинна… Мрійлива…Ніжна…Загадкова…" Тільки одне не зрозуміло, чому остання? Думала оце тут, стільки варіантів тому "чому" напидумувала, але жоден неоправданий...
Та хіба оцей вираз підходить тільки для минулого? Він і зараз діє, нажаль...
Пане Василю, якщо ці фотографії займають багато місця, то я їх потримаю трішки, а потім зніму. Просто, мені здалися вони цікавими, от і захотілося поділитися.
Ні, ні, не мовчи, про таке не мовчать І мати бажання корисно! А як їх немає, хочу я сказать, То це вже хвороба зловісна. Не спи, ой, не спи, Потім час прийде спать, А зараз - до бою, до слави! Та лиш не мовчи, про таке не мовчать, Поки ще гаряча та лава.
От на цей вірш захотілося написати відгук! Вірш образний, вдалі метафори, порівняння. Авторка старається дотримуватися форми вірша, кожна фраза продумана. Вітаю, Міро! Чомусь саме тут немає коментарів....
А що ще для щастя треба? Видно, вірш був написаний у хороший період, бо все описано із піднятим настроєм. Коли у людини тяжко на душі, то вона не помічає таку красу. Як там, на 1+1 у акції "Для мене щастя це - ..." Ось, воно, те щастя, описане у вірші!
За вірш - Сподобався також Маріїн коментар - такий змістовний, видно, що написано уміючи та із знанням справи. У мене питання не тільки до автора коментаря, а й до усіх, хто знається у цій справі: "Чому треба уникати дієслівних рим?". На мою думку треба писати і дивитися на те, щоб донести зміст та ідею вірша, зберегти форму і такт, дотримуватися чистоти мови та стилю, звичайно римування теж. Але, проаналізувавши наших класиків, я помітила, що дуже багато із них полюбляло саме дієслівні рими. Згадаємо Т. Шевченка "Мені тринадцятий минало", Лесю Українку "Щоб не плакать, я сміялась" та багато інших. Знаю наперед, що хтось може сказати :"Та то ж класики, їм можна!"... Так, згодна, але ми ж у них вчимося, читаємо і беремо як взірець. То, може все-таки оті дієслівні рими не такі уже й страшні?
shetamara (НОВИЙ!!! 23:31) Іноді коментар легше написати, ніж сам вірш, а особливо, якщо хочеш написати зауваження, бо треба бути ще й дуже обережним, спочатку знайти кращі сторони вірша, а потім уже й про недоліки згадати. А ще... ще свій коментар перечитати, щоб у ньму не було помилок... Приклад "ЛІЛІЯТИ". Добре, що є функція, яка дозволяє виправляти ці помилки, та не усі нею користуються. Висновок: Усі ми помиляємся, але тяжко сприймати різкі коментарі.
"Впрочем, опечатки бывают даже полезны тем, что веселят читателя; зато авторы пострадавших статей реагируют на них крайне кисло, пребывая в уверенности, что искажена и испорчена вся статья и что вообще во Вселенной царят хаос, свинство и безобразие. А по существу, дело обстоит не так уж плохо. Я, со своей стороны, могу сказать, что среди моих статей есть и такие, в которых совсем не было опечаток. Как это случилось, ума не приложу». Карел Чапек .
З усією повагою до Вашої творчості, шановний пане Дrillinger.
Тапер про вірш: У загальному вірш справляє гарне враження, цікавий задум. Автор у захваті не тільки від вишиванки, він пише про те, як любить свій край. Олексію, порад варто прислухатися і зробити так, як Ви вважаєте за краще, бо скільки нас, критиків, стільки й думок.
Таке життя, Катрусю, я вже квіточки відзбирала, а тепер ягідки збираю... Та такі ті ягідки іноді бувають гіркі, що й цукор не допоможе. Та, іноді, й солодкі зустрічаються.
Цікава ідея твору, задум удався, матеріал викладено грамотно, оригінальна кінцівка. Але.... Пані Фросю, я була в захоплені від Вашої прямолінійності і відкритості у написанні коментарів, та й сама критикую, не боячись, що до мене прийдуть теж і можуть рознести у пух і прах. Та на критику інших Ви реагуєте дивно. Якщо хтось пише зауваження, то бачить цей вірш таким. Зі сторони видніше. Усі ми помиляємися. та, якщо Ви хочете тільки похвали, то можу вам пообіцяти її заради поваги до авторки. Чи будете Ви їй раді, якщо вона буде написана не так, як я думаю? Але наголоси і справді збиваються... І тут нічого добавити.
"Великі гроші не приносять щастя" - може й так... Є у італійців пісня, яка починається такими словами: "Кажуть, що не в грошах щастя, Та так кажуть ті, хто вже їх має" (Майже дослівний переклад)
Так, думаю, що визнання важливо для того, хто розміщує свії вірші в Інтернеті, інакше просто тримали б їх у шухлядці. А по-друге - це ж розкручування сайту, бо у пошукових системах цікаві і краетивні люди на таке звертають увагу.
Знову актуальний вірш (вже другий на сьогодні). Герой вірша - людина, яка живе мріями. З однієї сторони це добре, а от із другої - важко сказати. Тема цікава, сучасна, навіть болюча, для великої кількості користувачів. Згодна, що можуть виникати симпатії і те, що заставляє битися серце вже не назвеш віртуальним, а тільки реальним. Але... такі відносини просто намріяні і кожен бачить через хвилі і мегабіти те, що б хотів бачити. Бо якщо, навіть, людина відкривається і показує себе такою, якою вона є, то життя зовсім інше і у деяких життєвих ситуаціях кожен із нас може бути непередбачуваним (як кращим, так і гіршим). Але жити такими емоціями теж гарно, гірше розчаровуватися. Хоча, усяке буває, а якщо це комусь допомогло стати щасливим, то краще для них. Я тут просто написала роздуми "вголос".
Цікаво, а що скажуть інші читачі?
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('
2
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('