Ні це не минуле, це сучасне, складене до купи: події досвіду інших, почутий анекдот, побачане, особисті переживання та почуття, тривоги за дитину. От таке й вийшло...
Почула по телевізору вчора, що хлопець покінчив із життям, бо його не перевели до наступного класу. Зараз саме мій здає екзамени і я весь час бурчу... Наспраді ж є речі валивіші і страшніші. Як би там не було, а батьки все одно люблять своїх діточок.
"Не сыпь мне соль на рану"... Ой, що це я... Не підливай масла у вогонь... Дякую, Льошо, за розуміння. Чорнобривці, айстри і смородину привезла і посадила тут. Цього року також кроп посадила але він не зійшов. Світлана Луцкова, каже, що у горщиках висадила щавлик, то такий гарненький виріс. А ти,мабуть, був там, де я народилася, бо так точно написав про молоко. Мій син каже, що на Україні воно найсмачніше, бо тут ми купуємо у магазині.
Алло, то я ж і сумніву не мала, що ця історія реальна, просто хочу думати про те, що усе налагодиться. Одна моя далека родичка поїхала в Чехію працювати посудомийкою в ресторані, коли ще дітки були маленькими... Десь більше 13 років її не було, зникла... Тільки зимою моя мама розказувала, що знайшлася, наче десь у полоні була. То вже приїду та розпитаю про неї. Діти виросли без неї, мама дочекалася доньку, чоловік так і не одружився.
А мама буде щасливою, коли їй зателефонують і скажуть, що донька в лікарні (я хочу так думати), що жива, що повернеться додому... Мами усе прощають. Багато таких випадків, ой, багато. Гарно написали, Алло, сюжет побудований на спогадах і думках покинутої і знівеченої дівчини.Коротенькі спогади і думки, але усе зрозуміло.
Ні в якому разі не рахуватимемо... Італійці говорять "Не має літ" про людину, яка молодо виглядить. Так і ми - усі однолітки! Головне, на скільки людина себе почуває.
А мені вчора так не хотілося помідори поливати, що вже присихати почали, але все ж полила... І дощ пішов! Мабуть, хмарка згадала, що давно не з"являлася.